Шлюби перевіряються кризою. Особливо під час війни

На нього відповідає лікар-психіатр, доктор філософії за спеціальністю «Медицина», консультант з питань сексуальності Мирослава Дзісь.

— Пані Мирославо, ви не лише психіатр, а й консультант із питань сексуальності. Тому хочемо запитати, у якому стані зараз українські сімейні пари, як на них вплинула війна? Адже навіть нефахівцям помітно, що кількість розлучень зросла.

— Звісно, війна дуже сильно впливає на сімейні пари з різних причин. Частина — це ті пари, з яких хтось пішов служити. Інша частина — пари, з яких хтось пе­реїхав за кордон, зазвичай це жінка. Те напруження, яка зараз є в суспільстві, збільшує також гра­дус напруги і в сім'ях. Попри те, що є сім'ї, які стають міцнішими, які створюються, помітний і нега­тивний вплив війни на сім'ї. Адже кількість розлучень зараз більша, аніж була до війни.

— З чим не дають собі ради ті пари, які розлучаються?

— На мою думку, причиною роз­лучень є не лише вплив війни. Такі пари не дали собі ради з тим, з чим не давали і до війни. Просто та підсвітила багато речей. Іно­ді відстань сама собою відіграє велику роль, бо пари відвикають одне від одного, вони розвива­ються в різних напрямах. Іноді - це зради, конфлікти на різному рівні реактивності. Хтось стає гі­перреактивний, діяльний, а хтось, навпаки, проводить багато часу вдома. Це так само, як було під час пандемії COVID-19. Люди, перебуваючи довгий час в одно­му приміщенні, починають інакше спілкуватися, по-іншому дивити­ся одне на одного. Ми зараз ба­чимо накладання одних криз на другі, треті кризи, і, звісно, багато пар цього не витримує. Шлюби перевіряються кризою. А війна — це дуже серйозна життєзагроз­лива криза.

— Чи вміють люди говорити про сексуальні проблеми у па­рах?

— Зараз люди краще говорять про своє статеве життя і про свій психічний стан. Це те добре, що ми отримали з того поганого, чим є війна. На цьому почали робити багато акцентів. З’явилося багато нових блогерів, спікерів, які гово­рять на ці теми. Це дуже добре.

А щодо того, чи змінюється сексуальне життя? Так, воно змі­нюється з різних причин у різних категорій людей. Якщо візьмемо високу тривогу, то є вона у біль­шості людей і негативно впливає на статевий потяг і статеве жит­тя. Людина у стресі не думає про секс. Хоча є такі дослідження, що від 10 до 15 відсотків людей ма­ють підвищення статевого потягу під час стресу. Утім, сама якість тих статевих стосунків не буде до­сить високою. У мене є приклади, коли у людей, які перебували у ве­личезному стресі, потреба у ста­тевих актах збільшувалася у 5 — 10 разів. Але загалом для більшості характерне зниження статевого потягу і погіршення якості самого статевого стосунку.

Окрема категорія людей, у яких часто змінюється статеве життя, це наші військові. У них змі­нюється сприйняття того, що від­бувається навколо, вони стають гіперреактивними, уникають пев­них контактів, зокрема і тілесних. Однак це велика тема для окремої розмови.

— Яким чином лікується не­бажання сексу?

— Насамперед треба з’ясувати, чому воно виникло. Адже ми мо­жемо говорити про різні причини у жінки у клімаксі та у жінки на піку репродуктивного віку. Більшість випадків порушення бажання, якщо воно було колись добрим, лікуємо за допомогою переважно психологічної, психотерапевтич­ної роботи. Хоча наші чоловіки та жінки звикли звертатися в першу чергу до уролога, гінеколога, і вже в третю чи четверту чергу йдуть до сексолога, сексопатолога і до психотерапевта. Хоча останнім часом культура розвивається, стає на ноги. Бачу багато ске­рувань від урологів і гінекологів. Це добрі тенденції, що не лише середовище молоді і психологів проводить психоосвіту, а вже і лі­карі, у яких насправді було дуже мало тієї психоосвіти в універси­теті, починають скеровувати па­цієнтів до психолога та психіатра.

Записала Анна Врублевська.