Чому виникає надмірна пітливість та як її позбутися

Гіпергідроз може поширюва­тися на все тіло, а може на якусь частину: долоні, приміром, чи чоло.

Якоїсь норми потовиділення не існує, і про гіпергідроз говорять, коли мокрі долоні чи сорочка ста­ють на заваді спокою та буденним заняттям — коли вислизають ін­струменти чи кермо, чи доводить­ся упродовж дня переодягатися чи кілька разів приймати душ.

Наслідком гіпергідрозу може стати неприємний запах. За пото­виділення по всьому тілу відпові­дають інші залози (екринні), ніж ті, що виробляють піт зі специфічним запахом (апокринні).

Але якщо піт із себе регулярно не змивати, ще й їсти їжу з силь­ним запахом, неприємний запах все ж буде.

Гіпергідроз може погіршити стан шкіри з екземою, чи збіль­шити ризик запалення волосяних фолікулів.

Пітніння стоп у поєднанні зі шкарпетками і спортивним взут­тям на весь день може спричини­ти грибкове ураження шкіри стоп.

Надмірне потовиділення може стати на заваді активній соціаль­ній чи фізичній діяльності, а в ре­зультаті зумовити навіть депре­сивний розлад.

Надмірна пітливість може бути особливістю організму, зумовле­на спадковістю чи надмірною ак­тивністю периферичної нервової системи.

Периферична нервова систе­ма дбає про управління роботою внутрішніх органів залежно від наших фізіологічних потреб, у тому числі контролюють потовиді­лення. Тому нас і кидає то в жар, то в холодний піт, коли відчуваємо страх, гнів чи читаємо новини, що, власне, одне й те саме.

У разі первинного гіпергідрозу периферична нервова система постійно запускає потовиділення — треба це чи ні.

В іншому випадку надмірне потовиділення може бути симп­томом іншого захворювання (вто­ринний гіпергідроз).

Причиною сильного потовиді­лення можуть бути такі хвороби:

• Вагітність;
• Менопауза;
• Тривожний розлад;
• Низький рівень глюкози в крові;
• Надмірно активна щитопо­дібна залоза (гіпертиреоз);
• Ожиріння;
• Певні ліки, зокрема деякі ан­тидепресанти, пропранолол, пі­локарпін, бетанехол;
• Стан під наркотиками чи аб­стинентний синдром;
• Туберкульоз чи ВІЛ;
• Паркінсонізм;
• Лімфома Ходжкіна.

Вторинний гіпергідроз почина­ється раптово і поширюється на всі потові залози, а не на якусь ділянку.

Як же позбутися надмірного потовиділення?

Якщо це вторинний гіпергідроз — варто усунути його причину, тобто потрібно позбутися саме недуги, а не поту.

Також можна спробувати змен­шити потовиділення чи його на­слідки:

• Уникати тригерів потовиді­лення (алкоголю, гострої їжі)
• Користуватися антиперспі­рантом, а не дезодорантом (це різні речі). У ньому мають бути солі алю­мінію. Якщо це подразнює шкіру, зволожуйте її косметичним мо­лочком чи кремом.
• Носити просторий, нетісний одяг з натуральних тканин, а нейлону уникайте.
• Носити чорне чи біле — на ньому не видно, чи ви спітніли.
• Користуватися прокладками під пахви (такі існують і в нас віль­но продаються).
• Носити або бавовняні, або модні спортивні шкарпетки для відведення вологи.

Вплинути на потовиділення можна також з допомогою різно­манітних процедур, ліків та навіть операцій, проте такі рекомендації має надавати лікар-дерматолог.

• Блокування ацетилхолінових рецепторів. Так потова залоза пе­рестає сприймати сигнали нерво­вої системи. Мінуси — шлунок та слинні залози також, а це недобре.
• Іонофорез. Дія електричним струмом на потові залози, щоб вони «затихли».
• Уколи ботоксу. Ботуліністич­ний токсин, А блокує рецептори ацетилхоліну — нейромедіатору, який каже потовим залозам виді­ляти піт чи м’язам — скорочувати­ся.
• Перерізання нервів пери­феричної нервової системи, що йдуть до потових залоз.
• Видалення чи руйнація пото­вих залоз.