Пересадили шкіру зі стегна на гомілку

Хвороба жінки прогресувала упродовж п’яти років. До лікарів вона не зверталася — лікувалася самотужки, допоки велика трофічна виразка не поширилася на всю гомілку. Нога боліла настільки сильно, що звичне знеболювальне вже не допомагало. З рани сочилася кров. Львів'янка виснажилася не тільки фізично, а й морально. Не вірила, що зможе колись одужати.

Раніше у пацієнтки діагностували варикозне розши­рення вен та провели лазерну коагуляцію змінених су­дин. Утім, це не допомогло — виразка збільшувалася у розмірах. Дообстеживши жінку, фахівці Другого медич­ного об'єднання виявили у неї гіпертонічну хворобу. Піді­бравши відповідну медикаментозну терапію, львів'янці підкоригували артеріальний тиск, а далі за роботу взя­лися хірурги — Тарас Стасів і Володимир Мороз.

За допомогою VAC-терапії (створення негативно­го тиску) лікарі очистили виразку: наклали на поверхню хронічної рани спеціальну губку, герметично накрили її плівкою й під'єднали до VAC-апарата. Під час такої про­цедури рана постійно очищається, а заодно — стимулю­ється регенерація ушкоджених тканин.

Наступним етапом лікування було проведення ауто­дермопластики вільним клаптем: пацієнтці пересадили шкіру з передньої поверхні стегна на гомілку. Результат був помітним вже через 14 днів — пересаджена шкіра по­вністю заповнила площу рани.

Такі трофічні виразки виникають внаслідок поєднання як мінімум двох чинників. Це варикозно розширені вени та хронічна лімфо-венозна недостатність і/або артері­альна гіпертензія. Як результат, розвивається синдром Морторелла — т. зв. гіпертонічна виразка гомілки.

Сьогодні жінка почувається добре. Завдяки комплек­сному підходу й командній роботі медиків львів'янці вда­лося повернутися до повноцінного життя без диском­форту та болю.