Обережно, чадний газ!

Раніше заплатити життям ризикували всі, хто неправильно користувався пічним опаленням, газовими колонками та котлами. Причиною було не тільки недбальство, а часто — і несправність приладів. Сьогодні дуже ризикують ті, хто гріється «буржуйками» та використовує альтернативне джерело електроенергії - генератор.

Нещодавно в один з медза­кладів Львова у стані серед­ньої важкості госпіталізу­вали трьох людей, які отруїлися чадним газом з генератора, що працював у дачному будинку.

Перед цим четверо молодих людей отруїлося в Коломиї. Вря­тувати їх не вдалося. Як повідо­мили в Нацполіції, концентрація смертельного газу перевищила допустимі концентрації… в 70 разів. Слідство з’ясувало: життя трьох хлопців й дівчини обірвало­ся через несправний котел.

У Міністерстві охорони здоров’я застерігають: випадків отру­єння оксидом вуглецю (хімічна назва чадного газу — невидимо­го та без запаху) цієї зими може побільшати, адже через постійні обстріли російськими військами критичної інфраструктури україн­ці змушені користуватися генера­торами, газовими балонами й пе­реносними металевими печами («буржуйками»), які востаннє були такі популярні ще в першій поло­вині минулого століття.

В одному зі сіл на Закарпатті, обігріваючи кімнату «буржуйкою», загинув від отруєння чадним га­зом 57-річний місцевий мешка­нець. В Одеській області - 77-річ­ний пенсіонер та його 14-річний онук. Сім'я користувалася ге­нератором, який стояв у гаражі. Коли в будинку згасло світло, ді­дусь пішов перевірити, що трапи­лося, проте довго не повертався. Онук виявив його непритомним на підлозі та викликав «швидку». Підліток й припустити не міг, що дідусь втратив свідомість через чадний газ, тож вирішив залиши­тися поряд, допоки приїдуть ме­дики. На жаль, обидва загинули. Про подібні трагічні випадки ЗМІ повідомляють мало не щотижня. За обігрів помешкань українці платять як не життям, то майном. За повідомленням Держслужби з надзвичайних ситуацій, з початку грудня в Україні майже на 100% зросла кількість пожеж, і одна з основних причин — порушення правил експлуатації печей та те­плоустановок.

«Ризик отруїтися чадним газом є і на виробництві, і в побуті. У по­буті - через неправильне користу­вання газовими приладами, а та­кож через їхню несправність або відсутність тяги», — розповідає завідувачка санітарно-гігієніч­ної лаборато­рії Львівського обласного цен­тру контролю й профілактики хвороб МОЗ України Ореста Галай. Санітарно-гігієнічні лабораторії мають у своєму розпорядженні газоаналізатори різних типів. З їхньою допомогою визначають вміст оксиду вуглецю в повітрі житлових й громадських примі­щень, в атмосферному повітрі та повітрі робочої зони. Фахівців Центрів залучають як для прове­дення моніторингових досліджень в закладах освіти, де є пічне опа­лення (дитсадках, школах), так і при виникненні надзвичайних ситуацій, зокрема коли розсліду­ється випадок отруєння чадним газом у житловому приміщенні.

«Чадний газ утворюється як продукт неповного згоряння різ­них видів палива», — пояснює екс­пертка:

• природного газу;
• нафтопродуктів;
• вугілля;
• деревини.

Коли виникає отруєння чадним газом?

Якщо чадний газ лише дещо перевищує гранично допустиму концентрацію й людина перебу­ває в таких умовах короткий про­міжок часу, отруєння не виникає. Якщо ж є перевищення гранично допустимих концентрацій окси­ду вуглецю у повітрі, настає го­стре отруєння. Людина втрачає свідомість, у неї виникають су­доми. На жаль, це закінчується смертю.

Як розпізнати, що це отруєння саме чадним газом?

У побуті симптоми отруєння розвиваються найчастіше посту­пово. Виникає:

• головний біль;
• слабкість;
• сухий кашель;
• нудота.

Водночас людина залишається при тямі. Втім, якщо тривалий час перебуває в таких умовах, втра­чає свідомість. Її шкіра червоніє, зіниці розширюються.

Що потрібно робити за появи ознак отруєння чадним газом?

Надати першу домедичну до­помогу й викликати «швидку» за номером 103. Головною небез­пекою за отруєння чадним газом є те, що оксид вуглецю через ди­хальні шляхи потрапляє в клітини крові, витісняє звідти кисень, й внаслідок цього настає гіпоксія (кисневе голодування) (від чого страждають всі системи органів. — Авт.).

За перших симптомів отруєння слід винести потерпілого на свіже повітря. Як варіант, забезпечити максимальний приплив свіжого повітря в приміщення.

Треба підняти людині голову, розстебнути комірець та послаби­ти пояс. Якщо потерпілий перебу­ває при свідомості, потрібно дати йому випити гарячого міцного чаю чи кави та покласти на голову й груди холодний компрес.

Якщо дихання зупинилося, не­обхідно приступити до проведен­ня штучного дихання методами «рот в рот"/"рот у ніс». Якщо лю­дина не при свідомості, слід змо­чити ватку нашатирним спиртом й обережно піднести її до носа по­терпілого.

Проте в першу чергу треба дбати про заходи безпеки, користуючись газовими приладами, — регулярно перевіряти їхню справність і тягу. Отруєння чадним газом фіксують пе­реважно в старих будинках, де меш­канці користуються пічним опален­ням, газовими колонками й котлами. Сьогодні це ще більш актуально, бо люди вимушено користуються «бур­жуйками» та генераторами, проте не знають, як це робити безпечно або ігнорують застереження.

Дбайте про своє здоров’я. Ко­ристуючись газовими приладами, дотримуйтеся правил безпеки. Бережіть себе й близьких!

Тим часом гендиректорка обласного центру контролю й профілактики хвороб МОЗ України Наталія Іванченко нага­дує головні правила користуван­ня генератором, які допоможуть зберегти здоров’я, а іноді й життя:

Використовуйте генератор тільки просто неба. Під час роботи він виділяє чадний газ, який є не­безпечним для життя, тож взагалі не повинен потрапляти до примі­щення.

Встановлюйте генератор так, щоб відстань до найближчої по­верхні (стіни, вікна тощо) була не меншою, ніж 6 метрів. Це важ­ливо, тому що під час роботи він сильно нагрівається, через що предмети, розташовані поряд, можуть спалахнути.

Заправляйте генератор на ву­лиці й зберігайте пальне якомога далі від будинку.