Кінотеатр, якому 113 років! Крім «кіна», тут були консульство, редакція «молодіжки», готель, аптека, банк та офіс політичної партії

Не дивно, що один із перших львівських кінотеатрів відкрив­ся 1912 року саме у цьому будинку і отримав таку саму назву — «Кор­зо». Сам же цей величезний буди­нок № 28 з’явився в місті Лева у 1897 році (тоді він мав адресу вул. Акаде­мічна, 5). Його звели за проєктом архітектора Якова Баллабана для ін­женера Карла Зигмунта Ріхтмана. Скульптурним оздобленням займався Броніслав Солтис.

Кінотеатр «Корзо» заснував влас­ник будинку Карл Ріхтман. «Кор­зо» діяв протягом 1912−1926 рр. У 1920-х рр. було розширено гля­дацький зал. Протягом десятиліть і зі зміною власників назва кінотеатру змінювалася. За інформацією Цен­тру міської історії, після «Корзо» тут функціонували кінотеатри «Варша­ва» (1926 рр.), «Рококо» (1926−1928 рр.); «Пан» (1928−1938 рр., який мав 246 глядацьких місць), «Ріаль­то» (1938−1944 рр.). У радянський час кінотеатр отримав назву «Піо­нер» (1944−1950 рр.), потім його пе­рейменували на «Кінотеатр ім. Щорса» (1950−1990-ті рр.). У 1990-х він отримав назву «Кінотеатр ім. Шев­ченка». Поступово кінотеатр припи­нив діяльність.

За інформацією Центру міської історії, у 2001 році Львівська облас­на рада передала частину примі­щень цього будинку у користуван­ня ЛОО «Просвіта». Згодом міська рада передала решту приміщень. Від 2003 р. приміщення колишньо­го кінотеатру були розподілені між Почесним консульством Республі­ки Австрія (90 кв. м) та представни­цтвом політичної партії (190 кв. м).

Від 2012 року тут міститься рес­торан «Грушевський Cinema Jazz». Його відкриття приурочили до сто­ліття кінотеатру «Корзо». Нинішній ресторан зберіг і функцію кінотеатру, там проводять концерти і виставки. Ресторан «Грушевський» — на пер­шому поверсі, вище розташований «Модерн Арт-Готель». За інформаці­єю сайту «Твоє місто», згідно із дани­ми аналітичної системи YouControl, приміщення, які займає готель у бу­динках на пр. Шевченка, 26, та 28, належать Павлу Дубневичу. Раніше, принаймні ще на етапі реставрації у 2018 р., вони належали, крім ньо­го, ще й його батьку Богдану Дубне­вичу — підприємцю, екснардепу, нині голові Солонківської ОТГ — та матері Тетяні Дубневич.

Вхід до ресторану — з боку ни­нішнього пам’ятника Грушев­ському. Та у цьому величезно­му будинку є декілька входів. У тому, що з вулиці Августина Во­лошина, містилося Почесне кон­сульство Республіки Австрія, яке від 2016 року переїхало на вул. Ген. Чупринки, 6.

Вхід з проспекту Шевченка де­корований розкішною кованою брамою. У радянський час на чет­вертому поверсі була розташова­на редакція молодіжної газети «Ле­нінська молодь», яка виходила до 1980-х років. У 2010 році у цих при­міщеннях був виборчий штаб Андрія Садового, який тоді вчергове ба­лотувався на посаду мера. На дру­гому та третіх поверхах були квар­тири. На першому поверсі декілька десятиліть функціонувала аптека. Вона була відома своєю різьбленою дерев’яною вивіскою. Згодом у цьо­му приміщенні розташувався банк. Нині тут вхід до хостелу «Під святим духом».