Жовтень в історії

1 жовтня 331 року до н. е.

Битва при Гавгамелах між арміями Олександра Македонського і Дарія III, після якої Перська імперія припинила існування.

Олександр мав 7 тис. кінноти і близько 40 тис. піхоти. Чисельність військ Дарія: 100 000 кінноти і 400 000 піхоти. У сутичці візничий Дарія був убитий дротиком, проте перси прийняли його смерть за смерть свого царя. Паніка охопила їхні ряди. Лівий фланг персів став розвалюватися і відступати. Побачивши це, Дарій почав тікати, після чого побігли і його війська, що знаходилися поруч.

4 жовтня 1675 року

Голландський фізик Християн Гюйгенс запатентував кишеньковий годинник. Годинник Гюйгенса реально працював і забезпечував чудову на той час точність ходу. Центральним елементом конструкції був придуманий Гюйгенсом анкер, який періодично підштовхував маятник і підтримував коливання. Сконструйований Гюйгенсом точний і недорогий годинник з маятником швидко отримав неабияке поширення у світі.

7 жовтня 1253 року

У Дорогичині короновано короля Русі Данила Романовича. Традиційно вважається, що Данило Галицький прийняв корону (після двох відмов) через необхідність боротьби з татарами. Однак не менше його цікавили й інші вектори зовнішньої політики: боротьба за австрійську спадщину (після смерті австрійсько-штірійського герцога Фрідріха ІІ) та землі литовців, пруссів, ятвягів на півночі.

11 жовтня 1931 року

В СРСР ухвалено рішення про повну лік­відацію приватної торгівлі. Воно знамену­вало кінець нової економічної політики та повернення до воєнного комунізму. Майно селян конфісковували на користь колгоспів. Землеробів називали «куркулями», розстрі­лювали чи відправляли до Сибіру. Найбільше щастило тим, кого просто виселяли з власного господарства. Самим установам заборонили продавати надлишки продукції, що порушило баланс обміну між містом та селом.

У містах влада націоналізувала всі при­ватні магазини. Замість них створювались закриті спецрозподільники. Видача продук­тів населенню велася на основі продовольчих карток. Отримати харчі без документів було неможливо.

14 жовтня 1838 року

У трьох львівських церквах отець Микола Устиянович, разом з отцями Маркіяном Шашкевичем та Юліаном Величковським, уперше в Королівстві Галичини та Володимирії виголосив свої проповіді українською мовою. 1836 р. написав перший вірш народною мовою («Сльоза на гробі М. Гарасевича»), що й зблизило його з Маркіяном Шашкевичем; далі до 1846 р. майже нічого не писав, вражений кампанією проти народної мови.

Під впливом подій 1848 р. активізувався у літературній творчості — писав поезії й прозові твори. У ліричних віршах Устияновича відчутні національні та соціальні мотиви, любов до природи Карпат.

15 жовтня 1615 року

Засновано Київське Богоявленське братство і школу при ньому, згодом (1632) перетворену на колеґію, а потім — на Києво- Могилянську академію (1701). До Київського Богоявленського братства вступило багато заможних міщан, частина руської шляхти і православного духовенства. У 1620 році до Київського братства також вступив гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний з усім запорізьким військом: цей крок мав показати, що запорожці стають на підтримку релігійних та культурних потреб українців.

16 жовтня 1918 року

Імператор Австро-Угорщини Карл I оголосив про намір створити зі своєї країни союз чотирьох держав — австро-німецької, чеської, югослов’янської й української. За правління Карла І в листопаді 1918 року на західноукраїнських землях відбулася національно-демократична революція, що завершилася утворенням Західно- Української Народної Республіки. 3 квітня 1919 року австрійський парламент позбавив династію Габсбургів права на престол.

19 жовтня 1944 року

Марлон Брандо дебютував на сцені Бродвею. Багато шанувальників вважають його одним з найвидатніших кіноакторів ХХ століття. Він довів техніку акторської майстерності до найвищого рівня в фільмах «Трамвай „Бажання“» (A streetcar named Desire) і «В порту» (On the watefront), «Хрещений батько» (The Godfather), де він зіграв роль дона Віто Корлеоне. Його акторський стиль мав величезний вплив на покоління акторів після нього.

20 жовтня 1947 року

Комісія з розслідування анти- американської діяльності почала слухання щодо проникнення комуністів до Голлівуду. В середині 1940-х років переслідували багато відомих персон, наприклад, Чарлі Чаплін, Бертольд Брехт, Поль Робсон та інші. У 1947 році комісія почала переслідування діячів Голлівуду. Деякі представники мистецтва не витримували тиску спецслужби і кінчали життя самогубством, як, наприклад, Філіп Лоеб.

21 жовтня 1933 року

Микола Лемик за наказом ОУН виконав атентат у радянському консульстві у Львові на знак протесту проти Голодомору — вбив начальника канцелярії консульства, чекіста О. Майлова. Основним мотивом вбивства Лемик вважав публічну форму протесту проти дій більшовицької влади, яка «силою загарбала українську державу, нищить українську культуру і терором та голодом нищить українську націю». Біля будинку суду відбулися демонстрації протесту, а в залі знаходились іноземні журналісти. Однак до зали не запросили свідків Голодомору. Негайний суд у Львові, що відбувся в жовтні- листопаді 1933 року засудив Лемика до смертної кари. Через деякий час смертну кару було замінено на довічне ув’язнення.

25 жовтня 1415 року

У битві при Азенкурі (Столітня війна) англійці під командуванням короля Генріха V завдали поразки французькій лицарській кінноті. Французька армія, маючи значну чисельну перевагу, зазнала нищівної поразки та суттєвих втрат. Причиною такої разючої диспропорції у втратах (кілька тисяч з боку французів та лише кілька десятків з боку англійців) було тактично грамотне застосування англійцями стрільців, озброєних довгими луками, у поєднанні з загонами важко озброєних воїнів (схожа тактика й озброєння вже застосовувались проти французів англійцями при Кресі у 1346 році).

27 жовтня 1961 року

Берлінська криза 1961 року: протистояння танків СРСР і США біля КПП «Чарлі» — одного з найвідоміших пунктів перетину кордону між Східним і Західним Берліном під час Холодної війни. Приводом послужило спорудження та зміцнення владою НДР Берлінської стіни протягом серпня-жовтня 1961 року і бажання американського військового командування в Західному Берліні зруйнувати ці укріплення. В результаті чого на кордоні Східного і Західного Берліна до контрольно-пропускного пункту «Чарлі» стягнули американські і радянські танки, які перебували лише за десятки метрів один проти одного.