Мій Міхновський

До 145-річчя з дня народження ідеолога української самостійності початку ХХ століття

Микола Міхновський

1991 рік, Львів, відділ рідкісних видань наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника.

Я, аспірант історичного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка, працюю над дослідженням «Історія української Конституції». Тут знаходжу часопис «Самостійна Україна» за 1905 рік із проектом «Основного закону „Самостійної України“ Спілки народу українського». Не плутати з відомим публіцистичним твором Міхновського «Самостійна Україна» 1900 року.

Оскільки, головний редактор газети та лідер Української народної партії — Микола МІХНОВСЬКИЙ, то його участь у підготовці документу не викликає у мене сумніву. Отож, копіюю нашу українську конституцію 1905 року, а згодом описую та популяризую у своїх статтях та книзі.

На відміну від більшості політиків та вчених початку 20 століття орієнтованих на парламентську модель, МІХНОВСЬКИЙ — прихильник президентської республіки.

Виборче право поширюється на кожного українця, «що вміє говорити, читати й писати по-українськи, має 25 років і ще не дійшов 70 років» (стаття 52). Ніхто «не може бути міністром, коли він не є українцем з роду"(стаття 76). Чужинці не мають права приватної власності на землю… й багато інших засадничих принципів України — самостійної, незалежної та національної держави!

Нині, коли я йду коридорами Червоного корпусу свого рідного Університету, то поблизу деканату юридичного факультету бачу портрет і копію документів про навчання тут Миколи Міхновського (подяка декану Івану Гриценку за ініціативу).

Отож, спільними зусиллями Миколу Міхновського повертаємо на гідне місце в нашій історії, проте не менш важливо повернути до реальної політики його ідеї та політико-правові напрацювання.

Микола Томенко. Джерело: Рідна країна