Мінімальна зарплата буде 5 тисяч гривень. У тих, кого не звільнять

Уже з 1 вересня мінімальна зарплата в Україні зросте до 5000 гривень. Верховна Рада підтримала в цілому ініційований Зеленським законопроєкт про внесення змін до бюджету — про поетапне збільшення мінімальної зарплати. Це уже не вперше цього року вносять зміни до бюджету. Навесні його уже переглядали. Щоправда, тоді видатки урізали, бо через карантин надходження впали, а на боротьбу з ковідом потрібні були додаткові кошти. Карантин затягнувся, за перше півріччя ВВП України впав на 6,5%, але влада раптом вирішує підняти «мінімалку»… Мабуть, щоб встигнути показати щедрість «зеленої» команди перед місцевими виборами.

«Загалом запропоновані зміни сти­мулюватимуть зростання споживчого попиту, забезпечать детінізацію „сірих“ зарплат. Це дозволить підвищити надхо­дження до бюджету Пенсійного фонду, зміцнити стабільність бюджетної та пен­сійної систем, а також поліпшить захист трудових і соціальних прав громадян», — заявив міністр фінансів Сергій Мар­ченко. «Законопроєкт дозволить покра­щити якість життя громадян за рахунок підняття рівня доходів працюючого насе­лення», — пояснюють автори. Надалі вла­да обіцяє ще два етапи підвищення міні­мальної зарплати: 1 січня 2021 року — до 6000 грн, а з 1 липня 2021 року — до 6500 грн.

Звичайно, усі ми хочемо заробля­ти більше, але підвищувати «мінімалку» указом в умовах падіння економіки і ско­рочення кількості робочих місць — якось нелогічно. В успішних бізнесах зарпла­ти працівників і так суттєво вищі за «мі­німалку», тож їм від такого підвищення ні холодно, ні тепло. Натомість дрібний біз­нес нині рахує кожну копійку і часто зму­шений позбуватись найманих працівни­ків. За час карантину в Україні офіційно безробітними стали 431,8 тис. осіб, що майже у півтора раза більше, ніж за пер­ше півріччя минулого року. Через скоро­чення кількості працівників впали над­ходження до місцевих бюджетів (ПДФО залишається на місцях), тож у деяких населених пунктах не вистачає грошей на зарплати бюджетникам. Навіть ме­дики нерідко отримують зарплати із за­тримками. Більше того, у деяких лікарнях медперсонал почергово відправляють у добровільно-примусові відпустки за власний рахунок, аби зекономити кошти.

Щодо малого та середнього бізнесу, то багато підприємців, які ще вчора були успішними, відкривали нові магазини чи збільшували штат, за кілька місяців ка­рантину перетворились на боржників, які винні банкам і постачальниками десятки, а то й сотні тисяч гривень. «Я працювала у мережі магазинів взуття десь понад де­сять років. Спочатку це був один магазин на львівському „Південному“, але згодом відкрились ще чотири у різних кінцях міс­та. У кожному працювали чотири продав­ці (по два на зміну). Як почався карантин, перші два тижні нам платити мінімаль­ну зарплату, потім послали за свій ра­хунок. Один магазин закрили, бо влас­ник приміщення не хотів робити знижку на оренду. Ще два закрили вже влітку, бо продажів майже немає. Так, у мене не вся зарплата була „біла“, але була. А те­пер я офіційно звільнена. Виходжу лише в суботу та неділю, коли є більше людей і треба, щоб у залі було двоє продавців. Маю лише відсоток від продажів. Ще під­робляю оператором у службі таксі, але це теж не офіційно. Зараз ніхто оформ­ляти не хоче. Знаю власника піцерії, який квартиру заставив, щоб врятувати біз­нес. Зеленському легко піаритись — він не зі своєї кишені буде платити», — роз­повідає львів’янка Оксана.

«У нас є дані по Львову: 10% дрібно­го бізнесу не вийшли з карантину. Решта намагаються якось вижити. А з вересня разом з підняттям мінімальної зарплати податкове навантаження за кожного пра­цівника зросте ще приблизно на 300 гри­вень, — каже голова ГО „Ліга підприєм­ців України“ Владислав Орлов. — Це підняття мінімальної зарплати — чистої води популізм. Замість стимулювати біз­нес виходити з тіні, роблять усе, аби загна­ти в тінь навіть тих, хто працює легально».