Чи витримає Україна нову світову кризу?

Падіння фондових ринків, об­вал цін на нафту і турбулент­ність на валютних ринках… «Чорний понеділок», як назва­ли 9 березня, дав зрозуміти: банкрутством кількох спорож­нілих готелів та авіакомпаній, які змушені скасувати деякі рейси через коронавірус, не обійдеться, схоже, світові загрожує економічна криза. Акції нафтовидобувних ком­паній, насамперед росій­ських, полетіли вниз, курс долара (принаймні в Україні) — вгору. Скандальний депутат від «Слуги народу» Олександр Дубінський написав у фейсбу­ці, що кредиту МВФ не буде, тож у травні в Україні ймовір­ний дефолт. Згодом цей до­пис зі сторінки депутата зник, однак своєї мети — посіяти паніку — досягнув… То що ж насправді відбувається?

Із чого все почалося?

6 березня у Відні відбулася зу­стріч представників членів ОПЕК та країн, які не входять в органі­зацію, але видобувають нафту. На цій зустрічі мали домовитись про скорочення видобутку на­фти, — аби втримати ціни. Од­нак Росія відмовилась ще більше скорочувати видобуток, ніж пе­редбачено чинною угодою кар­телю. Відтак угоди не підписали, і Саудівська Аравія, пообіцяла залити ринок дешевою нафтою, тож ціни на нафту обвалились майже до 30 доларів за барель.

Засновник консалтингової компанії Rapidan Energy Боб Макнелл заявив, що зараз на ринку рідкісна комбінація фак­торів — зростання видобутку нафти на тлі падіння попиту на неї. За його словами, востаннє така комбінація була на почат­ку 1930-х років під час Великої депресії. Тоді ціни на нафту об­валились до «центів за барель». Утім, дехто згадує і кризу 80-х. Тоді Саудівська Аравія обвали­ла ціни на нафту до 20 доларів, і це закінчилось розвалом Радян­ського Союзу.

До чого тут Україна?

Те, що через обвал цін на на­фту обвалився курс російсько­го рубля, логічно. Утім, україн­ців дивує, чому разом з рублем почала падати гривня. Украї­на — імпортер нафтопродуктів, тому зниження цін на них мало би бути на користь українській економіці.

«Таке різке падіння цін на на­фту позначиться на курсах ва­лют країн-експортерів нафти і більшості сировинних країн, до яких належить і Україна. Річ у тім, що падіння цін на нафту спровокує падіння цін на інші сировинні ресурси, в тому чис­лі на промислові метали, агро­продукцію, — пояснює керівник відділу аналітики ГК Forex Club Андрій Шевчишин. — Як наслідок, Україна страждати­ме як від падіння вартості си­ровини, так і від падіння курсів валют країн-конкурентів. Тоб­то українська продукція на сві­тових ринках буде менш кон­курентоспроможною. Гривня знизиться, тому що, по-перше, доведеться стимулювати екс­порт, по-друге, знизяться над­ходження іноземної валюти від експортерів через падіння цін на сировину. При цьому зни­зяться ціни на бензин та газ, що потягне за собою зниження цін на опалення та гарячу воду». Сценарій, за яким нафта на сві­тових ринках може знизитись навіть до 20 доларів за барель, експерт вважає цілком імовір­ним, — якщо цінова війна між Росією та Саудівською Аравією виявиться затяжною.

Науковий експерт Центру Разумкова Володимир Сі­денко вважає, що українцям не варто розраховувати на суттє­ве зниження цін на газ та бен­зин. Ціни впадуть у доларах, але з огляду на те, що й курс націо­нальної валюти падатиме, ціни у гривнях суттєво не зміняться. «Нинішню кризу за масштабами уже можна порівняти з кризою 2008 року. До всього додалось те, що великі гравці на нафто­вому ринку, Саудівська Аравія і Росія, не змогли досягнути кон­сенсусу. Щодо подальшого роз­витку подій, то є різні думки сто­совно тривалості та глибини цієї кризи. Оптимісти вважають, що причина обвалу цін на фондо­вих ринках суто психологічна, тож незабаром буде відновлен­ня. Песимісти вважають, що ніх­то не може спрогнозувати, яким чином розвиватиметься ситу­ація, тому очікувати відновлен­ня найближчим часом не варто, — каже Володимир Сіденко. — Щодо України, то тут варто зва­жати на кілька моментів. З одно­го боку, як імпортер нафти і газу, ми виграємо від зниження цін. Але є і зворотний бік: через кри­зу зменшиться попит на сирови­ну, в тому числі і на металургію. А з експортом металургії у нас і так проблеми останнім часом. Крім того, проблему загострю­ють і наші внутрішні процеси. Це охолоджує інтерес іноземних ін­весторів до наших боргових цін­них паперів».

Звідки взялися розмови про дефолт?

Упродовж двох останніх ро­ків ВВП України зростав — на 3,4% у 2018 та на 3,3% у 2019 році. Курс гривні зараз знижу­ється, але підстав говорити про «обвал» немає. Тим більше, що Україна вже переживала обвал курсу до 30 гривень за долар. То чому зараз знову виникли роз­мови про дефолт?

Найцікавіше, що першим про це згадав Дубінський, якого вва­жають «голосом Коломойсько­го». І саме Дубінський з Коло­мойським неабияк постаралися, аби зіпсувати відносини України з МВФ. Зокрема, нардеп звину­вачував МВФ у тому, що Фонд «нахабно втручається у справи держави», а представника МВФ в Україні Влада Ришкована на­звав «шісткою» Гонтаревої". А тепер той же Дубінський заяв­ляє, що без кредиту МВФ краї­ні загрожує дефолт… Чи ці заяви лише для того, аби підігріти па­ніку на ринку?

Цього року Україна має здій­снити чималі виплати за зовніш­нім боргом. І в умовах падін­ня курсу гривні це буде зробити складно. За словами економіс­та Сергія Фурси, проблема не лише у тому, що через турбу­лентність у світовій економіці впадуть ціни на українську сиро­вину. Проблема в тому, що Укра­їна надто ризикована країна, тому у випадку будь-якої кри­зи капітали з України втікають у першу чергу. «Що допомагало Україні пройти період криз без дефолту? Це підтримка МВФ. Як у 2008-му, так і у 2013 році. У той момент, коли Україна більше не має доступу до зовнішнього фі­нансування, коли ніхто не гото­вий позичати гроші, допомагає МВФ, прямо кредитуючи бю­джет. Підтримуючи резерви. Да­ючи впевненість економічним агентам, що „все буде добре“… А українська влада робить все, аби програми МВФ не було, — пише Сергій Фурса. — Ревізія ключових реформ і невиконання взятих на себе зобов’язань, на­самперед неприйняття „антико­ломойського“ закону, віддаляє нас від МВФ… Ми входимо у сві­тову фінансову кризу, яка боля­че вдарить по економіці України, відштовхуючи нашого ключо­вого партнера, підтримка яко­го критично важлива у моменти криз… Як наслідок, у час пове­ні, коли єдиний порятунок — си­діти на даху, українська влада розпалює вогонь у вітальні, аби підсмажити м’ясо для котлетних вечірок, ризикуючи спалити дім дотла».

При цьому і Фурса, і Сіден­ко сходяться на тому, що ситу­ація поки що не критична. НБУ має достатні резерви для під­тримки економіки — чого не було на початку 2013 року. Держав­ний борг помірний. Більше того, ОВДП, за які так критикува­ли уряд, дозволили перевести значну частину боргів у гривню. Банківська система також пе­ребуває у значно кращому ста­новищі, ніж 2008-го чи 2013-го. Однак навіть це не врятує краї­ну, якщо «зелена» команда ді­ятиме у такому ж дусі, як за­раз. «Дефолт не порадує нікого. Окрім, звичайно, Коломойсько­го. І зараз завдання влади зро­бити все, аби не доводити до дефолту», — каже Фурса.

НБУ обіцяє не допустити розгойдування курсу

«Поширення світом корона­вірусу наразі має обмежений і нейтральний вплив на еконо­міку України в лютому і на по­чатку березня. Український експорт продовжує зростати. Певне зниження цін на окре­мі товари українського екс­порту більш ніж компенсоване подальшим нарощуванням фі­зичних обсягів поставок за кор­дон. Ціни на імпорт знижуються навіть швидше, ніж на експорт, особливо на енергоносії, що зу­мовлює скорочення вартісних обсягів імпорту. Водночас змен­шення обсягу вкладень інозем­них інвесторів у гривневі облі­гації уряду упродовж останніх тижнів не є значним.

Отже, поточна ситуація на українському валютному рин­ку — і міжбанківському, і готів­ковому — склалася під впли­вом насамперед психологічного чинника, який, імовірно, має ко­роткостроковий ефект, — йдеть­ся в офіційній заяві НБУ. — На сьогодні міжнародні резерви України становлять 26,8 млрд дол. США, що є найвищим рів­нем з листопада 2012 року. Го­товність Національного бан­ку використовувати міжнародні резерви для недопущення «роз­гойдування» курсу вже підтвер­джена на практиці. Упродовж минулого тижня Національний банк три дні виходив з інтервен­ціями з продажу валюти, і впро­довж них продав загалом 307 млн дол. США. Національний банк продовжить відстежувати ситуацію з поширенням корона­вірусу та стан світових фінансо­вих і товарних ринків і буде, за необхідності, й надалі проводи­ти інтервенції для згладжування надмірних курсових коливань".