Євген Найштетик: «З нашою розробкою «швидка» приїжджатиме до серцевого нападу, а не після»

Люди, що мають проблеми зі серцем, знають, скільки мороки може виникнути зі звичайною електрокардіограмою. Наприклад, простежити динаміку важко — не бігати ж щодня у поліклініку. Українські науковці вирішили цю проблему — вони розробили унікальний портативний електрокардіограф, який можна носити як браслет. Новинкою зацікавились у світі, і проект “Платформа 20К” уже залучив 240 тисяч доларів стартових інвестицій.

- Ідея створення такого браслета виникла минулого року, після того, як ми провели найбільший електрокардіографічний скринінг в Україні. Дослідили здоров’я понад 22 тисяч людей — це був рекорд, — розповідає засновник проекту “Платформа 20К” Євген Найштетик. — Після цього ми захотіли технології, які зараз є в електрокардіографії, зробити доступнішими для людей, простими у використанні. Працювали над винаходом понад рік. Перший прототип з’явився за шість місяців. Наразі уже маємо дев’ятий.

- Як багато фахівців працює над розробкою? Адже, окрім медиків, треба було залучити ще й технічних спеціалістів, програмістів?

- Участь лікарів мінімальна. Електрокардіографія - це технічний метод, тому основна участь - інженерів-мікроелектронників, програмістів, фахівців з математичнго аналізу. Основний кістяк кадрів, які ми залучили, — це випускники кафедри експериментальної фізики та біомедичних приладів Дніпропетровського державного університету. Фахівці, які навчались створювати медичні прилади. Також взяли на роботу людей, що мали досвід у створенні медичного програмного забезпечення для найбільших американських клінік. Загалом залучено громадян п’яти країн: України, Сінгапуру, Канади, США, Китаю та фахівців з фінансового управління з Ірландії. Зараз працюємо над версією для немедичного, повсякденного використання. Наприклад, для контролю самопочуття, виведення спортсменів на пік форми, контролю психоемоційного стану, моніторингу стресу. Далі плануємо створити перший у світі триканальний електрокардіограф, який можна носити на руках. Це вже буде два браслети, вони будуть призначені суто для медицини. Ці ЕКГ-браслети дозволять здійснювати ранню діагностику кардіоваскулярних захворювань, динамічний контроль пацієнтів з хронічними захворюваннями. Цей браслет буде корисний для донозологічної діагностики — тобто коли захворювання ще нема, але є ризик його виникнення.

- Часто українські науковці мають гарні ідеї, знають, як їх реалізувати, але не можуть знайти коштів. Як вам вдалося залучити стартові інвестиції?

- Я економіст, магістр міжнародного бізнесу, тому якраз бізнес-процес нам вдалось налагодити просто. Зробили бізнес-проект і донесли його інвесторам, з якими я контактував. Триває перший інвестиційний раунд, готуємо глобальний лонч на вересень цього року. У вересні браслети уже повинні продаватись у США.

- Виробляти ці гаджети будуть в Україні чи традиційно у Китаї, де виробництво дешеве?

- Основне виробництво буде в Китаї. Мені б хотілось, аби певні етапи виробництва все ж відбувались в Україні. Це пов’язано з захистом прав інтелектуальної власності. У Китаї, як тільки у виробництво надходить нова розробка, в той же день з’являються і піратські версії. Ми отримали пропозицію від потужної китайської компанії, яка хоче проінвестувати у створення локальної компанії на території Китаю. Якщо це було б реалізовано, підписана ліцензійна угода, нам буде простіше контролювати питання інтелектуальної капіталізації.

- Скільки коштуватиме спортивна модель і ускладнена медичка браслета-кардіографа?

- Вартість виробництва базової версії - на рівні 150 доларів. За скільки вона продаватиметься на різних територіях, залежатиме від дистрибуції, роздрібних мереж, мит. У продажу ціна може підскочити і до 300 доларів. Це базова версія. До неї буде ще програмне забезпечення, адже за допомогою браслета можна буде багато чого робити, а не лише вимірювати кардіоваскулярні ризики. На медичні прилади ціна стартуватиме від 600 доларів. Але для їхньої роботи потрібна ще серйозна медична інфраструктура, адже після діагностики щось має відбуватись далі. Працюємо над розробкою хмарного сервісу, який дозволить встановити зв’язок між пацієнтами, лікарями, страховиками. Маємо законтрактувати різні страхові компанії, медичні заклади.

- До вас уже звертались медичні клініки, щоб, можливо, отримати тестові зразки?

- Ми бачимо жвавий інтерес з боку європейських компаній. Це фінансові установи, страхові компанії, інвестиційні компанії, які мають інтереси в медичній галузі. Вже отримали заявки від 12 різних компаній з усієї Європи, ведемо перемовини зі США.

- А українські медичні заклади до вас зверталися?

- Ми навіть не робили фокус на український ринок, бо для нього такі технології ще передчасні.

- Тому що люди надто бідні чи медицина у такому стані, що лікар не знатиме, що робити з цими даними, адже більшість медиків навіть елементарного комп’ютера в кабінеті не мають?

- І перше, і друге. Браслет працює через смартфон. Смартфон також треба купити. На смартфоні треба встановити програмне забезпечення. Якщо говорити про медичний виріб, то саме програмне забезпечення для пацієнта нічого не дасть. Наша мета — щоб “швидка” приїжджала не за 40 хвилин після серцевого нападу, а за годину до. Для цього має бути відповідна медична інфраструктура, куди можна передавати дані. Тому від самого початку орієнтувались на ринки розвинених країн з якісною страховою медициною.