Дмитро Афтанас: “Хочеться вірити, що цією “пустелею” бізнес не буде ходити довгих 40 років»

- Пане Дмитре, незважаючи на факт, що ТПП в Україні є найстарішою та впливовою бізнес-асоціацією в країні, багато хто з нас, у тому числі й підприємці, не чули або не до кінця розуміють суть та можливості організації, яку ви очолюєте.

- Спираючись на власні багатолітні спостереження розвитку бізнесу на Львівщині можу стверджувати, що підприємці та громадськість нашого регіону знайомі з діяльністю Львівської ТПП. Аналогічною є ситуація й в інших областях України. Усі регіональні ТПП входять до складу ТПП України, яка має дещо інші функції та представляє інтереси бізнесу уже на національному рівні.

Інше питання, наскільки активно працюють регіональні палати. Якщо робота ведеться активно, то ТПП є не лише найбільшою, а й найбільш впливовою організацією. В регіоні точно, адже часто це чи не єдиний орган, що представляє інтереси ділових кіл конкретної області. Львівська ТПП є бізнес-асоціацією, яка створена для сприяння інноваційному розвитку економіки регіону та усіх видів підприємництва, підвищення конкурентоздатності ділового середовища Львівщини, його прибутковості та відповідальності перед громадою.

Зауважимо, що сама палата була створена бізнесом для бізнесу. Тобто понад 160 років тому самі львівські підприємці організувались з метою розвитку бізнесу. Це світова практика, хоч у кожній країні цей процес мав свої особливості. Наприклад, це стосується обов’язкового чи добровільного членства (в Україні воно добровільне), виконання державних (у Німеччині однією з функцій ТПП є професійно-технічна освіта) чи унікальних/додаткових (ТПП Франції обслуговує місцевий аеропорт, а Вінницька ТПП має власний сучасний кінопалац та виставковий зал) функцій.

Але це не основні статутні завдання. Першочерговим є всебічне сприяння розвитку бізнесу.

- Як це реалізується на практиці?

- Для цього ми аналізуємо ситуацію, даємо відповідні рекомендації, навчаємо, готуємо проекти документів для державних закладів на місцевому рівні. Наших експертів залучають і до творення документів національного рівня. І це не обов’язково працівники палати, а й керівники підприємств. Бо хто, як не практики, реально можуть вказати на проблему та шляхи її вирішення.

Якщо говорити про інструменти, якими ми користуємось, то, крім всього названого, це і проведення форумів, самітів та круглих столів, і навчання, тренінги, семінари, і галузеві об’єднання підприємців (при палаті працює п’ять комітетів), і презентації компаній, пошук партнерів, і виставки тощо.

- Серед підприємців інколи можна почути думку, що робота палати в першу чергу приносить користь завдяки лобіюванню інтересів, сильним світу цього. Це може знеохочувати…

- Щодо лобіювання, то наперед скажу усім зацікавленим - восени плануємо дводенний тренінг-семінар від наших німецьких колег на цю тему, як це роблять у Європі.

Повертаючись до запитання – заперечу. Сьогодні, якщо говорити про Львівщину, то практично 100% – це мікро-, малий та середній бізнес. Аналогічним є і склад членів Львівської торгово-промислової палати. То про яких сильних світу мова? Звичайно, членами палати є такі старі діючі підприємства, як «Електрон», «Трембіта», «Львівхолод» та інші, але у цьому наша перевага, адже керівники цих підприємств, як ніхто, чітко знають, як працювати в нових умовах. Вони пройшли такі кризові випробування, що можуть допомагати, підказувати та настановляти інших. Це цінний досвід, яким вони діляться постійно.

А стереотип на кшталт озвученого вами мав місце, особливо на зламі століть. Ми теж вчились працювати в нових умовах, і намагались по-сучасному підходити до виконання доручених нам завдань. Сьогодні проводимо і традиційні заходи,  і запровадили низку нових: презентуємо свої послуги на усіх найбільших заходах регіону, підтримуємо економічні ініціативи міст області, організовуємо такі заходи, як День відкритих дверей та День підприємця, публікуємо посібники для підприємців, впроваджуємо CRM-систему для наших членів та багато іншого. П’ятеро наших працівників працюють у складі робочої групи над створенням стратегії роботи Торгово-промислової палати України, яку розробляє Центр міжнародного приватного підприємництва CIPE.

- Зрозуміло. Переконайте мене як дрібного підприємця стати членом Палати. Що можете запропонувати мікробізнесу?

- Є одне правило для успішної співпраці: підприємець повинен чітко розуміти, чого він хоче від Палати, чого з її допомогою він досягне. Як тільки він це усвідомить – успіх гарантовано.

Це може бути і формування його самого як бізнесмена, професійне навчання, залучення до роботи профільних комітетів та до створення різного роду рекомендацій та інших документів; і пошук партнерів та клієнтів в країні та за кордоном; допомагаємо із започаткуванням власної справи; сертифікуємо продукцію, виготовляємо штрих-коди, сертифікати походження продукції, консультуємо з питань, наприклад, експорту, проводимо оцінку та експертизи, здійснюємо інформаційний супровід. Перелік послуг великий, ознайомитись з ним можна на нашій Інтернет-сторінці чи завітавши до організаційного відділу, куди запрошую усіх підприємців.

Кожен може прийти до нас на консультацію. Індивідуальний підхід  є важливим компонентом дієвості майбутньої співпраці. Зараз ми також тестуємо електронну систему співпраці з членами палати, завдяки якій кожен з наших членів отримуватиме інформацію, яка стосується саме його напрямів роботи. Тих, які він обере на своїй індивідуальній сторінці. Завдяки програмі кожен керівник підприємства чи відповідальний менеджер зможе розміщувати на сайті палати новини компанії, інформацію про пошук партнерів та власні пропозиції, в тому числі і комерційні.

Запрошуємо і до участі у численних подіях, які ми регулярно проводимо. Так, 22 травня цього року в Великій сесійній залі Львівської міської ради  відбудеться Міжнародна конференція «Соціальна відповідальність бізнесу». Користуючись нагодою, запрошую усіх підприємців, фахівців інших дотичних напрямів та журналістів. У червні – організовуємо День підприємця, де кожен підприємець матиме змогу індивідуально проконсультуватись з маркетологами, фінансистами, юристами, бухгалтерами щодо організації власної справи чи її вдосконалення.

Львівську ТПП створено у 1850 році згідно з рішенням австрійського цісаря Франца-Йосифа. Вона входить до Клубу «1850». Спочатку Львівській ТПП належав будинок на проспекті Тараса Шевченка (зараз там – прокуратура області). Сьогодні ЛТПП розташована за адресою: Стрийський парк, 14.

 - Українські компанії зазнають  великого тиску з боку політичних та військово-політичних ризиків, фінансової нестабільності, коливань цін на світових ринках, регуляторної невпевненості тощо. Які прогнози на найближчий період для економіки?

- На щастя, ми не працюємо в надскладних умовах, як це відбувається на східних теренах країни, але це не означає, що ці процеси нас не турбують. На мою думку, теперішній період – пік форс-мажорних або наближених до них обставин, в яких наш бізнес вчиться працювати. І головне – працює. Сьогоднішні підприємці – не підприємці 90-х: ми розуміємо бізнес-процеси, маємо напрацювання. Єдине, чого бракує, – купівельної спроможності населення. Бізнес-маховик сповільнив темпи, але він існує і за першої ж можливості запрацює на повну силу. З гордістю можемо стверджувати інше: український підприємець хоче працювати, змагається та очищується від всього зайвого. Це також прояв українського характеру і вияв національного патріотизму. Українські підприємці добре розуміють, що економіка є основою добробуту країни. І в роботі тут, на місцях, теж проявляється турбота про наше майбутнє.

Звичайно, всі сьогоднішні проблеми не дають можливості впроваджувати інновації, нормально конкурувати. Часто нині все зводиться лише до управління поточними операціями. Проте хочеться вірити, що цією «пустелею» ми будемо ходити не довгих 40-років, а набагато менше. Ця віра не дає полишити розпочату справу. В бізнесі також.

Загалом, хотів би акцентувати на одному – робота ТПП зосереджена на підтримці вітчизняного виробника/підприємця. Саме захист українського бізнесу для національної палати будь-якої країни є найважливішим. І це зовсім не означає, що ми не зацікавлені в міжнародних проектах чи іноземних інвестиціях. Навпаки.

- Про це говориться багато, але що з цього реально робиться на Львівщині?

- Думаю, основна частина інструментів міжнародної підтримки ще попереду. Сьогодні при Львівській ТПП діє декілька проектів. Це робота Німецько-українського партнерського проекту у сфері бізнесу, за яким ми працюємо в декількох напрямах: розвиток нових послуг самої палати, підтримка бізнес-проектів (наприклад, у 2013 році було атестовано ресторани та кафе у конкурсі «Львівська гостинність», відкрито представництво підтримки бізнесу у м. Кам’янці-Бузькій, наступне – заплановано відкрити у Глинянах Золочівського району та у Новояворівську, впроваджено програму з підтримки експорту до країн ЄС та ін.), видано декілька посібників  для підприємців тощо.

Діє програма SES-експертів, за якою кожен підприємець має запросити на своє підприємство конкретного експерта-пенсіонера з Німеччини, який допоможе налагодити конкретну ділянку роботи на українській фірмі. За останні роки ми співпрацювали з фахівцями, які вчили одну з цукерень  випікати круасани, фермерське господарство консультували з вирощення помідорів. Зараз працює експерт, який консультує Інститут міста Львова з питань створення дієвих ОСББ.

Працює при палаті і Економічне представництво Малопольського воєводства, яке допомагає підприємцям з України шукати партнерів у Малопольському воєводстві. За 9 місяців його роботи до нас надійшла 61 заявка. Вдалося налагодити реальні контакти за шістьма із них.

Загалом Львівська ТПП відповідальна за співпрацю з Польщею всієї системи палат України, тому для тих, хто зацікавлений у роботі з поляками, ми завжди раді. Тут цікавою є співпраця з Польсько-українською господарчою платою, спільна організація заходів. В перспективі – ми націлені на відкриття Центру європейських проектів.

Тенденція останніх років - бажання ознайомитись з бізнес-потенціалом географічно далеких від нас країн. За останні роки ми організували декілька поїздок до Канади та до США, Кіпру та Лівану. Зараз формуємо наступні делегації, учасники якої відвідають профільні виставки та підприємства. Плануємо також бізнес-місії до Іспанії, Франції та Німеччини.

- Нові часи вимагають і нових підходів та напрямів…

- Я чітко розумію, що найкращим показником роботи палати є диверсифікація її надходжень. Ні для кого не  секрет, що донедавна левову частку надходжень ми отримували від надання сертифікатів походження товарів. За це останнім часом всю систему палат інколи звинувачують в бездіяльності за іншими напрямами роботи. Проте за останні роки ці показники поступово змінюються у кращий бік. Розвиваються інші послуги,  як-от міжнародні заходи, майнова оцінка, навчання. Наприклад, зараз починаємо готувати бізнес-медіаторів.

Медіація – досудове вирішення спорів.

- Що надихає вас до активної роботи Палати?

- Це весь наш новий досвід, можливість узагальнення та розуміння того, що робиш правильну справу. Ще – спілкування з новими молодими підприємцями, інколи недосвідченими, але сповненими великого бажання проявити себе, добитися успіху, незважаючи на всі перешкоди.

- Чи є у вас життєвий девіз, який допомагає осягати професійні вершини?

- Немає неможливих для реалізації речей… Треба  лише захотіти.

 - Дякую.

Розмовляв Юрій Бойко.

Є одне правило для успішної співпраці: підприємець повинен чітко розуміти, чого він хоче від Палати, чого з її допомогою він досягне. Як тільки він це усвідомить – успіх гарантовано.