«Те, що зараз відбувається, – це геноцид вугільної галузі»

Ще з літа минулого року заговорили про катастрофічну ситуацію в енергетиці України. Основну частину електроенергії в Україні виробляють теплові електростанції, а більшість вугільних шахт опинились у зоні АТО. Відтак через дефіцит вугілля в Україні його почали імпортувати з ПАР, а потім і з Росії. З січня 2015-го стали імпортувати саму електрику. Але поки у Міненерго заявляють про те, що купують імпортне вугілля і мегавати, аби не допустити колапсу енергосистеми, українські шахтарі сидять місяцями без зарплати.

Шахти Львівсько-Волинського басейну, які мали б нарощувати видобуток і забезпечувати газовим вугіллям половину українських ТЕС, або не мають куди його збувати, бо збагачувальна фабрика простоює, або місяцями чекають на гроші за уже відвантажене вугілля.

На думку фахівців, проблема в тому, що державна компанія «Енергоринок» не розраховується за електрику, яку виробляють електростанції, відтак електростанції не можуть вчасно розрахуватись за вугілля. Так, компанія ДТЕК у березні перерахувала ДП «Вугілля України» 300 мільйонів гривень, решта 213 мільйонів готові перерахувати, як тільки «Енергоринок» почне погашати борги перед компанією за електрику. «Заборгованість держави в особі «Енергоринку» перед ДТЕК за поставлену електроенергію становить на сьогодні 6,4 млрд. грн. При цьому тільки за останній місяць борг перед ТЕС ДТЕК збільшився на 1 млрд. грн. Якщо держава почне погашати борг перед компанією, то ДТЕК зможе перерахувати залишок заборгованості. Поки ж, в ситуації жорсткого державного регулювання енергоринку, борги перед генерацією лише зростають», — зазначив комерційний директор компанії ДТЕК Віталій Бутенко. При цьому він підкреслив, що тарифи на електроенергію поки що не покривають навіть вартості вугілля, яке використовують для її виробництва. При цьому у бюджеті на цей рік не заклали кошти на державну фінансову підтримку шахт.

«Була порушена навіть коаліційна угода, відповідно до якої щороку державна підтримка мала зменшуватись на 20%. Але те, що ми бачимо, не йде в жодні ворота, — обурювався під час мітингу в Києві голова регіонального об’єднання Незалежної профспілки гірників Михайло Шабля. — Ми були згодні на 20% зменшити державну підтримку, може, навіть на 40%, і вже з наступного року були б прибутковим підприємством. Ще одне питання — реалізація збуту вугілля та вирішення проблем оплати за це вугілля. Доходило до того, що у нас до 300 тисяч тонн вугілля лежало на складах, зараз близько 100 тисяч тонн».

Тобто виходить абсурдна ситуація, коли державне підприємство не розраховується за електрику перед електростанціями, ті, своєю чергою, не можуть вчасно розрахуватись за вугілля, відтак шахти не мають грошей ані на зарплату, ані на те, щоб розрахуватись за електрику. І в результаті їх періодично відключають за борги від енергопостачання, чим лише погіршують ситуацію. Адже нема вугілля — нема електрики. Зрештою, навіть якщо ті кошти, які енергогенеруючі компанії сплачують «Вугіллю України», далеко не відразу доходять до шахт.

«Якщо б були прямі поставки, оминаючи НАК «Вугілля України», були укладені договори — такого б не було. У нас брали б вугілля на Бурштинську та Добротвірську електростанції, які розташовані у нашому регіоні, але головне — вони відразу б розраховувались за це вугілля. Домовленість з ДТЕК у нас уже є, але нема згоди міністерства. А ми державне підприємство, тому мусимо виконувати ті умови, які нам ставить міністерство. А міністерство... Коли некомпетентні люди керують вугільною галуззю — просто нема слів. Держава зараз займається геноцидом вугільної галузі. Вони намагаються знищити останні вугільні підприємства, які залишаються державними», — каже Михайло Шабля. Чому міністерство наполягає на тому, щоб вугілля поставляли на ТЕС виключно через компанію-посередника, можна лише здогадуватись. У ДТЕК, де уже пообіцяли шахтарям викуповувати напряму все вугілля Львівсько-Волинського басейну в обсязі близько 100 тис. тонн на місяць, також здивовані труднощами, які виникли з підписанням контракту з ДП «Вугілля України».

«Ми відповідально ставимося до наших зобов’язань. Ми готові купувати вугілля за ціною 1500 грн. за тонну. Але важливо розуміти, що вугілля стоїть на початку єдиного виробничого ланцюжка. Оплата за вугілля безпосередньо пов’язана з вартістю електроенергії та розрахунками за неї з боку держави. Якщо станції не отримують достатньо коштів у вигляді тарифу на електроенергію, а борги «Енергоринку» сягають мільярдів, енергетикам нічим буде платити вугільникам, — каже Віталій Бутенко. — Ми закликаємо Міністерство енергетики та вугільної промисловості та ДП «Вугілля України» якнайшвидше підписати контракт на купівлю вугілля у державних шахт, який враховує рівень тарифу та оплати за електроенергію. Це дозволить продовжити регулярні відвантаження продукції з шахт Львівсько-Волинського басейну і своєчасні розрахунки з шахтарями».