Самурайська і козацька культури
Я колись був у Японії. Бачив там, як діти в шкільній формі сиділи і організовано дивилися на троянди. В них такі уроки. Сидять, дивляться, споглядають троянди... Така культура самурайська...
А вчора йду, бачу: троянда цвіте при дорозі. Тітка каже: пора робить варення, бо прозіваю...
У нас інша культура. Козацька. Споглядати нам і так є за чим, будь воно прокляте!
Все що виросло, - його треба зварить, посмажить, протушить, спекти, закатать і з'їсти. Щоб добро не пропадало...
Варення з кабачків, повидло з троянди, джем з баклажанів, шампанське з чорнобривців, квас з бузини, конфітюр з гарбуза, тірамісу з квасолі, морожино з редьки... Потім - гриби з баклажанового джему і самогонка - з яблучного варення. То - вже другий круг і нові інкарнації... Ще капусту заквасить, скласти в бочку, потім відцідить, варить три тижні, покласти під гніт, викрутить — і буде, як свіжа...
Секундай з карася. Севіче... Суші з щуки...
Цивілізований світ хвалиться Zero West. Технологія "без відходів". У нас цій технології - тисячу років. Ще й екології не було.
Все, що не zero west - то свиням. Свині - теж zero west! Кров, кишки... Йобтвоюмать, - це ж кров'янка! Ням-ням! Вуха одрізали, спопелили, зжерли... Ратиці! Мастхев! Холодець! Колаген!
Можливо, ми єдина культура в світі, яка придумала десерт зі свинячого смальцю: вергуни! І сахарна пудра!!! Смалець без цукрової пудри не засвоюється, - кажуть нутріціологи...
Єдина свиням з цього сатисфакція - сливова наливка з осінніх слив. Десять діжок... Восени - в льох, навесні - свиням...
Свині ходять п'яні в сраку місяць. Як свині... Запой. Цироз, фуагра...
Казав батькові вдосвіта: «Піду, дам свиням, сливовиці. Воно ж їм, мабуть, погано, хочеться похмелиться. Йшов і давав...»
Я знаю кількох людей, в яких свині поспивалися кібеніматері…