Справа Епштейна - анатомія глобальної влади

Володимир Цибулько
- 02.02.2026, 12:00
- 590

Оприлюднення чергової порції «файлів Епштейна» — це не просто медійний скандал, а один із найбільших актів юридичної прозорості в історії США. Понад 3 мільйони сторінок документів, тисячі відео та фото, матеріали ФБР і справи Джеффрі Епштейна та Гіслейн Максвелл відкривають не лише масштаби сексуальної експлуатації, а й географію вербування жертв

У документах чітко простежується східноєвропейський контур. білорусь фігурує як одна з країн рекрутингу — і це логічно: у 2000-х там не могла роками діяти міжнародна секс-мережа без відома КДБ. Але разом із Білоруссю в матеріалах з’являється й український маркер — не як центр управління, а як імовірна зона вербування. Згадки про “Eastern European”, “Ukrainian / Russian speaking victims”, модельні агентства-прокладки, туристичні візи, транзит через ЄС — усе це добре відомі патерни міжнародного секс-трафіку ще з 1990-х.

Це важливо підкреслити: йдеться не про відповідальність України як держави, а про вразливість пострадянського простору, де жінки роками були ресурсом для кримінальних і напівспецслужбових схем. Для ФСБ та КДБ сексуальний компромат — не девіація, а інструмент. Класичний. Відпрацьований десятиліттями.

Політичний вимір цієї справи не менш токсичний. У файлах — тисячі згадок про Дональда Трампа: вечірки в Mar-a-Lago, листування Епштейна, прямі формулювання на кшталт «звісно, він знав про дівчат». Це не вирок, але й не плітки. Це документований компромат — саме той тип матеріалу, який спецслужби ніколи не ігнорують.

Справу Епштейна варто читати не як хроніку збочень, а як анатомію глобальної влади. Де жінка — товар. Де насильство — валюта. Де мовчання купується впливом.

І якщо в цій історії фігурують білорусь і, ймовірно, Україна — це не наша ганьба.
Це вирок системам, які десятиліттями торгували людською гідністю.

Джерело