Пунктів незламності немає?

Добре. Тоді нумо по логіці.

Влада звернулась до бізнесів: бізнеси, допомагайте. А бізнеси що, не допомагають? Допомагають. І не перший день. І не перший місяць. Вони чотири роки допомагають, донатять, купують, привозять, закривають, тягнуть на собі те, що в нормальній державі тягне бюджет і система.

І от тут у мене питання №1: а бюджетні кошти куди йшли всі ці роки? Хто платив у казну? Ті ж самі бізнеси. Які тепер мають “допомагати ще”, бо виявляється… ми не готові. Несподівано. Взимку. До зими.

А тепер питання №2 — ще цікавіше. Шмигаль виходить і констатує: “Міністерство енергетики не готове до зими”. Почекайте. А Шмигаль — це хто?

Це той самий Шмигаль, який ще в цьому році був прем’єр-міністром. Той самий Шмигаль, який очолював Кабмін. Той самий Кабмін, якому підпорядковане Міністерство енергетики.
Той самий Шмигаль, який і мав це контролювати.

Тобто в перекладі з чиновницької:
— “Ми не готові.”
— “Хто винен?”
— “Винні попередники.”
— “А попередники — це хто?”
— “Я.”

Шмигаль заявляє, що винен Шмигаль.
Геніально. Оскарженню не підлягає.

І от у мене останнє, контрольне: а хто тепер буде відповідати? Бо створити комісію — це у нас національний вид спорту. Провести екстрену нараду — теж. Взяти під особистий контроль — святе.

Тільки у людей добами немає світла.
І з кожною такою “констатацією” стає все очевидніше: у нас не проблема з енергетикою.

У нас проблема з відповідальністю.

Джерело