То хто циркач?

Але Трамп хотів, щоб широка публіка, яка не дуже обізнана з персонажами з 19 століття, сприйняла це порівняння президента Зеленського, як порівняння з циркачем. У повній згоді з “Ефектом Барнума”, який полюбляв психологічні експерименти. Також президент Трамп висловився про Крим. І в цих висловлюваннях він поводився, як справжній циркач.

По-перше, він сказав, що не “зелені чоловічки” путіна захопили Крим силою у 2014 році, порушивши міжнародне право, а це президент Барак Обама віддав Крим росії. Насправді ж президент Обама ввів проти росії санкції, які не дозволили їй видобувати там газ. Які діють і по цей час. І президент Обама не визнав і не збирався визнавати Крим російським. Це президенту Трампу дуже хочеться визнати Крим російським, якщо не дістане по руках від Конгресу США.

Це перший кульбіт Трампа щодо Криму.
Далі президент Трамп почав розхвалювати клімат Криму і натякнув, що там би непогано розвернути будівництво туристичної інфраструктури. Тим він хотів відволікти увагу публіки від справжньої цінності Криму. 

Президент Трамп не міг не знати, що
американський нафтогазовий гігант, компанія ЕксонМобіл у 2012 році підписала довгострокову угоду з урядом України на видобування газу у Кримських водах.

Там, у кримських водах, на дні Чорного моря лежать 80% усіх запасів українського газу.
Якщо американському президентові це невідомо, то йому слід негайно поміняти своїх радників, які про це не нагадали.

А якщо він про це знає і навмисне жодним словом не згадав величезні поклади українського газу у Криму, то він є жонглером громадською свідомістю вищого гатунку. Значно вищого, ніж пан Барнум.

Президент Зеленський має зараз можливість зауважити, що, крім м'якого клімату, у Криму є ще такі-сякі поклади газу на 5 трильйонів доларів. Щоби публіка сама могла зробити висновки, хто насправді є циркачем.