Краще суди і законні вироки, ніж суд Лінча та доля Портнова

Дещо про Портнова і не тільки. Він мене не любив. Сильно. Може за то, що я був одним з тих, хто зірвав з'їзд суддів 7 квітня 2014 року. До речі, я тоді дав слово та гарантії суддям та колишньому міністру юстиції з уряду Яника, Олександру Лавриновичу, що якщо вони покинуть з'їзд, то їх ніхто не чіпатиме. А натовп тоді хотів дуже радикальних фізичних дій стосовно суддів. Той з'їзд організував саме Портнов напередодні голосування закону про люстрацію. Йому це було потрібно. Але я, разом з хлопцями з Правого сектору не дали йому такої можливості та не дали лінчувати суддів.

Може, він не любив мене за те, що я тоді, як керівник інформаційного відділу ПС, не дав переобратися Ємельянову та Татькову у керівників Вищого господарчого суду. Мене тоді вмовляли і багато що пропонували, або просто не прийти, або просто промовчати і не заважати переляканим після Майдану суддям Портнова переобрати Ємельянова та Татькова. Прийшов, виступив, переконав цього не робити та завадив.

Може, він мене не любив, як і всіх, хто був причетним до Майдану. Може, не любив за те, що в нас протилежні погляди і світогляди. А, може, за те, що було ще до біса велика кількість ситуацій, коли я ламав його схеми.

Не знаю за що саме він мене не любив більше, але саме він був автором та ідеологом різних інформаційних атак проти мене. І він був автором вкидів про подвійне громадянство в мене. Тоді "Радіо Свобода" звернулося до посольства Ізраїлю та отримало відповідь, що я не громадянин Ізраїлю. Але хіба такі дрібниці зупиняли Портнова? Портнова вже немає, а той міф живе. Були й інші вкиди та атаки. І ми ворогували.

До речі, коли я конфліктував із Портновим, то мовчала немала кількість тих, хто сьогодні жартував з його вбивства. Так, сьогодні вони сміливі. Коли Портнов вкидав проти мене брехню, вони мовчали. Коли він мені мстив судами за зірваний з'їзд суддів, то вони мовчали. Коли писаки з підконтрольних Портнову ЗМІ атакували мене, вони мовчали. А сьогодні вони всі сміливі та танцюють на його кістках. Потужно.

Я не сумую через смерть Портнова і я б щиро радів, якби він був засуджений судом України. І я проти суду Лінча. Був проти раніше і залишаюся прихильником цього сьогодні. Але я добре розумію, що при цій владі створити незалежний суд не вдасться. Так само я добре розумію, що при контрольованих ним судах - засудити Портнова було неможливо. І я розумію, що суди сьогодні ніхто з ОП не залишить без контролю. Це мерзотно, але це факт. Тому смерть Портнова не реформує суди України. Але його доля показує, що намутивши грошей в Україні, рішаловом або корупцією, всі ці схематозники з Банкової не гарантують собі спокійного, заможного та безпечного життя в Європі або десь ще. Особливо після того, як за корупцію та схеми Україна заплатила життями своїх громадян. Тому нашій владі варто задуматися про чесні суди. Краще все ж суди і законні вироки, ніж суд Лінча та доля Портнова. Така моя думка.

Джерело