Почнеться човникова дипломатія, ціль якої - пошук компромісу

Саміт в Лондоні. Перспективи.

1. Почати треба з того, що підтримка України - це частина захисту самої Європи в торговій війні з США. Коли ми вважаємо, що захищають нас, то ми маємо розуміти: захист нас - це частина захисту себе (Європи). Я неодноразово говорив: це плюс (ми вже фактично частина периметра безпеки Європи), але це й мінус, через відносну нашу субʼєктність.

2. Європа не хоче і не збирається сваритися зі Штатами. Європа хоче знайти компроміс щодо себе і з «питання України». Головне слово - компроміс. Це я до того, що кордони 1991 року нікого в реальності не цікавлять. А надійні гарантії безпеки - це не стільки про документи, яких, боюся не буде, в тому вигляді, як це собі уявляють українці. Це екзистенційна необхідність підтримувати чи не підтримувати партнера в той чи інший момент розвитку історії.

3. Я вчора писав і сьогодні повторюся. Ті чи інші подальші дії Трампа будуть залежати перш за все від трьох речей: громадської думки в США, згуртованості чи не згуртованості республіканської партії і позиції головних спонсорів. Поки відповідей не може бути, ми зрозуміємо як будуть працювати ці три фактори приблизно за 5-15 днів (стільки, як мінімум, потрібно часу, щоб викристалізувалася громадська думка).

4. Щодо подальших дій ЄС, то ми можемо з великою долею імовірності допустити, що зараз почнеться човникова дипломатія (перш за все Макрона і Стармера), ціль якої буде якраз у пошуку компромісу. Що може бути таким компромісом (певна ідеальна модель)?

• Збереження на певний час нинішнього status quo;
• підписання Україною оновленої угоди про рідкісноземельні метали або якоїсь подібної угоди;
• участь ЄС у виробленні «великої угоди» з росією;
• створення нової, як мінімум, понятійної угоди ЄС-США.

На скільки цей сценарій реалістичний, багато в чому буде залежати від п.3. Але поки в базовому сценарії європейців, як я його розумію, ключовим залишається фактор примирення з Трампом. І це той момент, який вкрай болісно буде сприйматися українським суспільством.

5. Всередині України ми можемо говорити, що вибори точно відкладаються на невизначений термін. Але це не значить, що політикум вийде з передвиборчої логіки (логіки рейтингів). Більше того, мені здається, що саме передвиборча логіка буде домінантною при прийнятті більшості рішень. Це, своєю чергою, стане причиною продовження внутрішньої турбулентності.

Джерело