Ніхто не хоче займатись стратегічною проблемою - вичищенням від русского міра в головах

І навіть не в «Спілці кінематографістів» (у лапках, бо це шобло, яке підтримало порушення Закону важко назвати українською «спілкою»).
Річ у тому, що наша країна, цілі інституції, сфери життя - досі нашпиговані проросійськими покидьками. Якщо прямо - рашистами.

По суті, за всі роки після відновлення Незалежності держава Україна не дала відповіді на комплексну проблему: що робити з експансією окупантського.

Все що ми маємо - це окремі рішення, точкові Закони, відсутність комплексу заходів з дерусифікації.

До речі, виконання саме цих всіх рішень чомусь лежить здебільшого на пасіонарних громадянах країни, а не на державі та владі, які мали б першими забезпечувати виконання тих же Законів.

Але ні…

Навіть війна (з 2014 року) та страшне повномасштабне вторгнення з 2022 року не змінили цих підходів.

Не змінила війна і велику частину нашого суспільства, співгромадян, населення (називайте як хочете). Вони досі живуть в полоні «какая разніца», «нам так удобна», «культура внє палітікі».

Хтось досі «балдіє» під московську музику. Хтось досі дивиться рашистське кіно. Комусь досі «в кайф» рускій язик.

Мільйони наших співгромадян продовжують виховувати нове російськомовне покоління. Це взагалі в голові не вкладається. Маячня якась.
І от, ми дивуємось що якась там акторка з минулого облила брудом українську, а такі ж її «колеги» кричали Браво. Знаєте, браво вони кричали не їй, а русскому міру, московському чоботу, окупанту. Бо «Браво» що? Саботаж українського? Ось це ключова проблема.

А ви підніміть цю тему серед пересічних громадян. Ще й не таке почуєте. Від таксистів, продавців, підлітків (які підсаджені на російсько-китайський Тік-ток).

Ось це проблема.

Глобальна. Важка. Болюча. І головне - стратегічна.

Ніхто не хоче займатись цією стратегічною проблемою - вичищенням від русского міра в головах, в інституціях, сферах життя, владі і так далі.
А це ще, друзі мої, триває повномасштабне вторгнення. І коли я пишу цей текст, над головами летять «шахеди».

Уявіть, завтра заморозка чи зупинка війни (підставте будь-що).

Та вони, всі ці рускоміровці, «опзжники», всякі «алєксєі», блогери та інші покидьки полізуть зі своїм русскім міром з потрійною силою. Бо воно їхнє, бо воно їм рідне і головне - на цьому можна добре заробити. Ще в Раду комусь пролізти, до корита.

І лише пасіонарна частина людей, сильна меншість, «радікали», як вже каже один діяч, тримають тил країни на плаву. І схоже будуть тримати далі. Питання якою ціною і до чого зрештою де призведе.

Джерело