«Добродію, зроби мені милість…»

А чому нам США можуть скоротити допомогу? Тому, що ми хочемо усю цю допомогу мати за рахунок американських платників податків і не хочемо брати кредит. Навіть такий пільговий, як ленд-ліз.

Тобто, якщо висловлюватися щиро, ми можемо програти війну тому, що не хочемо брати кредит. Найкращі сини та дочки України марно поклали своє життя за незалежність держави?

Ми ставимо під загрозу свободу, незалежність та територіальну цілісність держави?

А не звар’ював, часом, наш уряд?

Мається на увазі саме уряд, а не тільки адміністрація президента. Нагадаю, згідно з Конституцією 2004 року, прем’єр має повноваження навіть більші за президента. Тільки за рахунок того, що «слуги народу» мають більшість у Верховній Раді, сьогодні влада більша у президента, ніж у прем’єра. Згадаємо, як у 2009 році прем’єр відповів президенту Ющенку на питання якою буде ціна за російський газ. «Ціна буде красивою!» — відповіла прем’єр. Чи міг би прем’єр, у якого менше влади, ніж у президента, відповісти у такий спосіб?

Отож, якщо на наступних парламентських виборах у партії президента не буде більшості, то й реальна влада буде в прем’єра, а не президента.
Ось вже і бувший британський прем’єр Борис Джонсон каже, що Україна має взяти кредит за ленд-лізом на 500 мільярдів доларів. Про цифри можна сперечатися. Батьківщина Бориса Джонсона взяла під час Другої світової війни кредит за ленд-лізом приблизно на таку суму, яку пропонує нам пан Джонсон, якщо її означити у поточних цінах, а не цінах 1941 року. Але Велика Британія отримувала за ленд-лізом дорогі кораблі, без яких ми можемо обійтися. А Радянський Союз, без кораблів, отримав за ленд-лізом товарів на 200 мільярдів доларів за поточними цінами. Це виявилося достатнім, щоби здолати сухопутну армію агресора.

Тож, мабуть, кредит у 250 мільярдів доларів буде достатнім, щоби відстояти незалежність і повернути окуповані землі у межах міжнародно визнаних кордонів України. Ні в обраного президента Трампа, ні в конгресменів обох партій не повинно виникнути жодних зауважень щодо надання такого кредиту замість субсидій.

У старому анекдоті один добродій весь час жаліється богові, що той не дає йому змоги виграти у лотерею. Він постійно репетує, що у сусіда поверхом вище і сусіда поверхом нижче вже виграли чималі призи.

Нарешті богові набридли ці репетування і він каже: «Добродію, я дам тобі виграти у лотерею. Але зроби і мені маленьку ласку: купи хоча б одного разу лотерейний квиток».