Зупинити Безуглу, не допустити капітуляції!
Народну депутатку Мар’яну Безуглу звільнили з посади голови підкомітету з питань цивільного демократичного нагляду та контролю Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвитку
Це чергова спроба адекватних нардепів усунути свою одіозну колегу від впливу на роботу комітету. Кілька місяців тому комітет одностайно проголосував за відкликання Безуглої з посади заступниці голови
Нагадаю, саме Безугла у листопаді минулого року, після кількох місяців огульної критики, публічно закликала до відставки тодішнього Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Тоді ця ідея здавалася божевільною. Як це у розпал війни і контрнаступу звільняти вкрай популярного в армії і суспільстві військового керівника?! Таке може спасти на думку хіба що неадекватній людині чи відвертому ворогу. Але ідея була вкинута у суспільство і витала у повітрі. Таким чином українців готували і адаптовували до, як ми вже згодом зрозуміли, ухваленого рішення. Потім Безугла взялася за дискредитацію інших генералів. Почала «з'їдати» їх по одному… Не вгодив їй і міністр оборони Умеров, якого також взялася шпиняти. А згодом мертвою хваткою вчепилася у наступника Залужного — генерала Сирського, якого раніше, перед його призначенням, дуже вихваляла. Почала, здавалось би, з невинної критики, а закінчила звинуваченням у … бажанні Головнокомандувача капітулювати перед росією. Цей пост Безуглої радісно підхопити усі російські пропагандистські канали, що стало промовистим індикатором її дій, і вийшли з бравурними заголовками: «Сырский согласен на капитуляцию ВСУ», Сырский не верит в победу Украины". «Главком ВСУ Сырский готов подписать капитуляцию» тощо. Що це, як не відверта робота в інтересах ворога?
Зрозуміло, що Безугла не є самостійною і самодостатньою особою. Те, що вона розперезалася і дозволяє собі говорити безумні, а точніше, злочинні, як на військовий час речі, свідчить, що має надійний дах у вищих ешелонах влади і не боїться покарання за свої дії. Не важко здогадатися, у якому саме кабінеті сидить її куратор і покровитель. Ще трохи, і її бос може сказати, що він у державі «не перший, але й не другий». Вона, своєю чергою, справно відробляє це покровительство. Усі вже давно розуміють, що у Безуглої на язиці, то у її куратора на умі. За такою логікою виходить, що її ляльководи в такий спосіб морально готують суспільство до капітуляції? Як свого часу через її рот готували суспільство до вкрай непопулярного рішення — звільнення Головнокомандувача Валерія Залужного?
Якщо парламенту (його керівництву) бракує політичної волі зупинити цю шкідницю, то це має зробити суспільство. Бо квола реакція українців на потенційних колаборантів призведе до того, що Україну таки здадуть «на милість агресора». Бо останнім часом у соцмережах активізувалися так звані «лідери думок», які відверто почали просувати ідею «миру за будь-яку ціну». Навіть, як написала у своєму ФБ відома львівська лікарка Адріана Мальська, «несправедливого миру». На її думку, він кращий, ніж «справедлива війна». А «несправедливий мир» — це, по суті, капітуляція на умовах агресора. Тож бачимо очевидну сиптоматику, яка свідчить, що хтось підштовхує українців до усвідомлення того, що війни нам не виграти, відтак маємо погоджуватися на «несправедливий мир»… І, мовляв, чим швидше, тим краще, «менше загине українців». Саме такі пропозиції миру паралельно висловлюють пропутінські лідери кількох країн, зокрема «миротворець» Віктор Орбан. Усе це відбувається цілком синхронно і в унісон. І якщо таким, як Орбан, плювати, що буде з Україною після «несправедливого миру», то у самих українців, навіть дуже втомлених війною, мають спрацювати історична пам’ять і інстинкт самозбереження. Бо жодних ілюзій, що стається з тими українцями, які отримали «несправедливий мир» з росією, не повинно бути… Колаборанти, до речі, також не виживають. Принаймні не усі. Бо «русскій мир» «несправедливий» і до них…