Відповідь про сталий мир і про українську перемогу — це колективна безпека і членство в НАТО
Останній тиждень був тижнем уваги до України. І це добре. Але за красивими картинками й Україна, й світ мають прагнути результату
Правда в тому, що ми живемо в інформаційну епоху, де інформація формує сприйняття. Гарні відео, гарні картинки роблять тло нашого життя.
Але одночасно з цим ми живемо в епоху реальності страшної війни, яка за масштабами фронту співмірна з Другою світовою, а за певними параметрами — і з Першою.
Останній тиждень був тижнем уваги до України. І це добре. Але за красивими картинками й Україна, й світ мають прагнути результату. Заяви не мають бути словами, вони мають породжувати результати. Конкретні. Від яких залежить життя, без перебільшення, кожного українця.
Реальність в нашому випадку переважає картинки.
Світ має активно включатися в обмін вʼязнів, аби тисячі українців, які роками вмирають в російському полоні, повернулися додому.
Україні точно потрібна енергетична безпека і повернення Енергодару в енергетичну систему. Аби хоч якось її стабілізувати на тлі російських руйнувань.
Зерновий коридор важливий не лише для реалізації українського зерна, але і безпеки світу. Тому має працювати безперешкодно і стабільно. Бажано, з гарантіями з боку країн, підписантів комюніке справами. В них є потрібні засоби.
І ще мені хочеться відповіді на питання про те, коли в Україні буде мир. Бо війна триває роки. Вона страшенно руйнівна. І вона забирає надто багато життів. Щодня. І це наш біль. Не віртуальний. Реальний.
Моя відповідь про сталий мир і навіть про українську перемогу — це колективна безпека і членство в НАТО. Бо це одночасно поразка путіна і наша безпека в майбутньому.
