В реальності — держава у смартфоні, а громадяни мають ногами відвідувати ТЦК
Досі незрозуміло коли планується перестати викликати раз на 90 днів тих, хто має право на відстрочку згідно з професією, бронювання чи інших підстав, які чітко видно в реєстрах
Ми з однопартійцями-ІТшниками створили спільну позицію щодо питань, повʼязаних зі створенням та функціонуванням додатка Резерв+.
Після старту додатка Резерв+, через який військовозобов’язані громадяни можуть оновлювати дані в реєстрі військовозобов’язаних «Оберіг», виникла низка питань щодо розробки і дії додатка — і фахових, і правових. Тому, ми, ІТ-спільнота «Європейської Солідарності», маємо зазначити наступне:
1. Розробка Резерв+ виглядає дуже дивно. Додаток був створений за гроші неурядового фонду «Благодійний Фонд Сприяння Обороні України» через неурядову організацію (НУО) невідомими досі особами і потім переданий Міністерству Оборони. Як НУО отримала запит на функціонал, або технічне завдання від МО? Як розробники, найняті НУО могли розробляти і тестувати додаток, серверна частина якого комунікує з реєстром військовозобов’язаних Оберіг, не маючи до нього доступу? Чи таки мали доступ, але на яких підставах? Чи були дотримані всі протоколи безпеки, для того, щоб доступ до бази даних не отримали сумнівні особи? На всі ці питання досі нема відповіді!
2. Додаток варто було створювати в 2023-у як мінімум. На засіданні комітету ВР з питань цифрової трансформації представники Міноборони повідомили, що договір на його розробку був підписаний 11.04 (підписаний НГО, як ми розуміємо), а вже 16.05 додаток отримав атестат відповідності від Адміністрації Держспецзв’язку. Вважається, що перевірка мала тривати як мінімум декілька днів — але чи є безпека достатньою в реальності, а не на папері сертифіката? Принаймні, в процесі роботи вже очевидно, що додаток є сирим і потребує суттєвого доопрацювання.
3. Де чітка нормативно-правова база для Резерв+? З особистого досвіду наші колеги бачили як співробітники ТЦК ледь не насміхаються, над громадянами, які оновили дані через Резерв+. Постанова КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 має опцію про оновлення даних «через … електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста…» — чи планується якась окрема постанова, яка «призначить» Резерв+ електронним кабінетом, і оновлення даних в ньому буде законно прирівняно до оновлення в ТЦК або ЦНАП?
4. Заступниця міністра оборони з питань цифровізації на засіданні комітету ВР зазначила, що реєстр «Оберіг» вже інтегрований з сімома реєстрами. В реальності — держава у смартфоні, а громадяни мають ногами відвідувати ТЦК. Досі незрозуміло коли планується перестати викликати раз на 90 днів тих, хто має право на відстрочку згідно з професією, бронювання чи інших підстав, які чітко видно в реєстрах. Вчителі та викладачі університетів зазначають, що в разі звільнення, буквально за 2 дні їм вже телефонують з ТЦК, бо бачать в реєстрах факт звільнення. Навіщо тоді вони ходять раз на 90 днів продовжувати відстрочку? Теж саме стосується студентів та аспірантів — в ЄДЕБО тепер формуються довідки «Довідки здобувачу освіти за денною або дуальною формою навчання» в яких чітко видно має людина відстрочу чи не має і ТЦК мають до них доступ вже.
Ми закликаємо відповідальних осіб Міноборони дослухатись до проблем, які виникають на практиці. Поставлені питання взяті з випадків у реальному житті. Наша спільна мета — організація ефективної оборони України. А ефективність можлива лише тоді, коли хаос, непрозорість і правова невизначеність зникнуть назавжди.
