Мрії українських дітей звелись до інстинкту самозбереження
Небезпека — їх базове налаштування
відео, де Даруся мріє про шапку-невидимку для червонокнижного зубра, щоб його не вбили, а потім каже, що теж хоче стати невидимкою, щоб її не вбила росія, за 6 годин має понад 150 000 українських переглядів в Instagram, але річ у тому, що українці й так знають ці реалії, — схоже від своєї дитини чує кожна мама вдома
а от показати іще раз иноземцеві, що після низки ракетних обстрілів українські діти п’яти років під час сніданку мріють стати невидимими, бо тільки так можна не загинути від росії, — дуже важливо, і все ж це невтомно треба робити
бо у нормальному світі дитина п‘яти років має мати мрію бути видимою
вона мала б хотіти бути якомога видимішою: упевнено зростати, завзято навчатись, вперто реалізовуватись, багато досягати і ставати помітною як на славу України, так і на славу усього цивілізованого світу
але сьогодні мрії українських дітей звелись до інстинкту самозбереження
у рідній країні.
на своїй землі.
бажання розчинитись, щоб не зазнати насильницького вбивства від терористичної держави, свідчить про вкрай травматичний досвід, який діти в Україні переживають щодня або кілька разів на день апріорі і необов’язково має вити сирена
росія інкорпорувала страх у мозок наших дітей
небезпека — їх базове налаштування
діти двох, трьох, чотирьох, п’яти років реально переймаються тим, щоб не померти сьогодні, навіть якщо живуть за сотні кілометрів від лінії фронту
вони знають, що росія — інфекція і вона всюди. навіть у їхньому власному домі. у житті українських дітей нема опори, яку мають діти инших европейських країн, бо навіть якщо поряд мама, поряд також і росія.
(люди в Instagram підхопили ці мої публікації і зараз перекладають тези дуже різними мовами світу. і це чудово; Ви можете робити так само на будь-яких платформах, ресурсах і медія, що зорієнтовані на закордон — і добре, навіть якщо один иноземець знову зверне на це увагу).
не бійся, дитинко: росія стане невидимкою
(та цього иноземцям уже не кажіть — задуже злякаються)
Збережено стилістику авторки
