У чому проблема України
У тому, що вона водночас корумпована, зарегульована та децентралізована
Казав кілька разів, але слід інколи повторювати. Проблема України не просто в тому, що вона корумпована країна. Проблема України в тому, що вона водночас корумпована, зарегульована та децентралізована.
Порівняємо з країнами ефективної корупції — наприклад, окремими азійськими. Там корупція — це фактично неофіційна частина державної машини, але працює вона просто, зрозуміло та однозначно.
Ти — інвестор, і хочеш побудувати, скажімо, завод. Ти йдеш до помічника Великого Баші. Помічник Великого Баші тобі каже — перерахуйте, будь ласочка, п’ять відсоточків на благодійний фонд сестри доньки племінниці дружини Великого Баші. Ти перераховуєш — і можеш будувати завод. В тебе повне державне сприяння, під ключ, а хто тобі спробує завадити — той зрадник, мерзотник та навіть гірше — опозиціонер.
Йому секірбашка, верблюдлайно та репресія.
Це, звісно, гірше за відсутність корупції і чесний та прозорий бізнес. Бо це нечесно. Але передбачувано і за правилами, хай ці правила й «чорні». При цьому все ще краще, ніж в нас. Бо що в нас?
В Україні все працює інакше. Так, тобі запропонують занести умовному брату голови Великої Контори, але хрін тобі після цього сприяння та «під ключ». Кожна контролююча інстанція буде тебе штормити, кладучи великий демократичний пісюн на будь-який твій «дах». Кожен депутат сільради тобі популярно пояснить, в якій ср*ці він мав брата голови Великої Контори, самого голову та саму контору, а також усіх, крім своєї тещі. Бо він вільна людина. Давай йому на лапу бюджет Молдови, бо знайде, де в тебе вогнегасник не так висить.
Корупція — це страшно.
Але неефективна та роздолбайська — ще страшніше.
