У чому трагедія палестинських арабів
Трагедія Гази в тому, що Хамас та Іран тримає півтора мільйона арабів у заручниках. А самі заручники і близько цього не розуміють
Тим, хто топить за терористів з Хамасу (іспанський сором), треба трохи вивчити матчастину.
Західний берег Йордану та сектор Гази, хоча і є формально частиною однією Палестинської автономії, є по суті двома різними утвореннями. Уряд в Рамаллі, хоча і знаходиться під великими впливом Хамасу, керується головою організації ФАТХ Махмудом Аббасом. ФАТХ — далеко не янголи, але Аббас проводить помірковану політику співіснування з Ізраїлем. Саме ФАТХ ще за часів Ясіра Арафата підписав низку політичних домовленостей з Ізраїлем, офіційно відмовившись від терору як методу боротьби за Палестинську державу. Саме тому з боку Західного берега не наносяться ракетні удари та лінію розмежування не пересікають бойовики.
Газа, хоч і є формально частиною Автономії, де-факто є терористичним анклавом який перебуває під тоталітарним контролем Хамасу. Єдиним джерелом доходу для Гази і Хамасу є вічна війна з Ізраїлем. Увесь економічний уклад сектору побудований навколо грошей на тероризм, які постачають Хамасу Катар та Іран. Цивільного життя як такого там немає. Бо все населення втягнуто у ланцюжок забезпечення життя хамасівців. Хамас займається рекрутингом, починаючи зі шкіл. Безробіття серед арабської молоді в Газі сягає 60%. Єдиний соціальний ліфт, який існує для арабської молоді у Газі — це стати членом Хамасу. Хочеш нагодувати сім’ю? Йди в терористи. Якщо молодий бойовик стає шахідом — його сім’я отримує гроші за загибель. Бенефіціарами схеми є керівництво Хамасу, яке веде елітне життя у Катарі, Лівані та Туреччині, викуповуючи під потреби власних родин 5-зіркові готелі, вкладаючи гроші у бізнеси та елітну нерухомість під оренду.
Ізраїль протягом багатьох років намагався запровадити програми економічної адаптації для арабської молоді з Гази. Які завжди торпедувалися саме Хамасом. Бо працевлаштування та нормальне життя палестинців загрожує сценарію життєвого успіху лідерів Хамасу — для яких вічна війна з втягуванням у неї нових та нових поколінь палестинської молоді є фундаментом їхньої гегемонії та фінансового процвітання.
Трагедія палестинських арабів полягає саме в цьому. З дитинства їх привчають до того, що відповідь на усі екзистенційні проблеми — це вічний цикл насилля та терору щодо ізраїльтян. Хоча насправді єдиною перепоною для нормального життя та співіснування є група осіб, які перетворюють кров палестинців на жирні банківські рахунки.
Трагедія Гази в тому, що Хамас та Іран тримає півтора мільйона арабів у заручниках. А самі заручники і близько цього не розуміють.
