«Фанати» російської історії теж піднімають голову. Наша задача — непублічно працювати з кожним
Папа Римський та кандидат у президенти США від республіканців Вівек Рамасвамі не можуть різнитися ще більше — за походженням, вихованням, поглядами та чим завгодно. Але вони говорять речі, які нам не подобаються — майже одночасно.
Франциск каже про історичну «велич» російської імперії, про спадщину Петра першого та Катерини другої. І закликає молодих росіян «бути гідними» цій спадщині. Рамасвамі готовий в разі свого обрання президентом США визнати окуповані території російськими і зняти з рф санкції — начебто, щоб відірвати рф від Китаю. Два дуже різних випадки від двох дуже різних людей. Втім, їх об’єднує бажання говорити з кремлем і росіянами «через нашу голову», позитивне або нейтральне сприйняття рф через історію або геополітику.
І це значить, що ми не змогли до них «достукатися», як не змогли достукатися до багатьох інших, менш помітних. А ще це значить, що нам потрібна окрема стратегія, як з такими працювати — геополітичними «реалістами» або фанатами російської історії та величі. Адже з ними логіка «ми захищаємо вас, а ви маєте захистити нас» не працює. Наступний рік буде роком виборів в ЄС та США і «реалістів» буде все більше.
«Фанати» російської історії теж піднімають голову. Наша задача — непублічно працювати з кожним, хто щось значить на Заході, інакше ми швидко отримаємо блокуючу меншість, що буде заважати збільшенню і навіть збереженню рівня нашої підтримки. В нас немає часу на обурення
та інші емоції, маємо його використати на спокійну та аргументовану — для них, а не тільки для нас, розмову.
