У путіна є страшніша зброя, ніж ядерна?

Головним та єдиним підсумком цієї війни, яку путін планував закінчити за три дні, — повне знищення української держави і українського народу. Можна лише здогадуватись, що автором цього божевільного плану міг бути тільки путін.

Йому, кров з носа, хочеться увійти в історію росії, як ніким неперевершений правитель, якому вдалося відновити одну з найбільших світових імперій. І у своєму кабінеті встановити величезний глобус, але не земної кулі, як у гітлера було у кабінеті, а глобус росії — як нового імператора світу.

Він ні з ким із свого оточення чи своїх сподвижників не хотів ділитися лаврами переможця. Саме тому початок повномасштабної агресії проти України викликав здивування і шок не тільки у частини пересічного російського населення, але й у мешканців кремля.

Деякі поінформовані особи тепер кажуть, що це не був військовий план генерального штабу, а особисте рішення путіна, яке не було узгоджене з вищим військовим керівництвом. У путіна не було сумнівів в успішності цього плану, коли він рано вранці повідомив про початок війни — був впевнений і агресивний. Він вже приміряв на собі лаври переможця.

Головною його ставкою на успішне завершення цієї війни була непохитна впевненість в потужності «п'ятої колони», яка повинна була зробити основну роботу. Відновити повноваження президента-втікача і легітимізувати державний заколот відповідними рішеннями Верховної Ради України. Так, як це відбулося у Нігері. Після цього розпочалася б звичайна робота окупанта: знищення і викорінення усього українського, перш за все — української патріотичної частини населення. Ту частину, яка лояльно сприйме окупантів — тимчасово залишать поки що в Україні, а решту — відправити в не «обжиті» райони росії на поступове вимирання. Україну заселить російським населенням, як це було зроблено свого часу на Донбасі. Путіну видавалось, що він усе це може дуже швидко і ефективно зробити, адже росія має величезний досвід знищення мільйонів людей на захоплених територіях і масове переселення цілих народів.

Чому цей план провалився і чому «п'ята колона» не виконала покладені на неї обов’язки, ми зараз достеменно не знаємо. Знаємо тільки одне: Україну і український народ врятували ЗСУ і тисячі добровольців, патріотів, які ціною свого життя зупинили путінську армію вторгнення.
Путін програв першу фазу цієї війни, але ще продовжує сподіватися, що може підкорити Україну. І от це зараз є найбільш важливим питанням. Виходить так, що путін тепер сподівається лише на свою головну зброю, і це не ядерна зброя.

Що ж це за зброя?

Страх!

Так, саме страх, поєднаний з потужною пропагандистською кампанією і є його головною зброєю, на яку може сподіватись, як на рятівне коло. Колись і гітлер, доживаючи останні дні глибоко у бункері, продовжував сподіватись на «зброю відплати», тобто атомну бомбу, яку шаленими темпами розробляли його вчені, але не дочекався.

Тепер путін, маючи величезний ядерний потенціал, сподівається так залякати людство, усі країни і народи, перш за все лідерів ядерних держав, щоб вони змінили своє ставлення до його агресії в Україні. Тепер головні зусилля путін скеровує на створення такого страху у світі, щоб він міг сприяти відновленню його світової гегемонії.

Можна з великою ймовірністю стверджувати, що страх європейських лідерів перед цинічним шантажем і погрозами гітлера став головною причиною Другої світової війни. Саме європейські лідери дали можливість фактично прийти гітлеру до влади у Німеччині. Потім їх потурання і бездіяльність, коли гітлер порушив Версальський договір і почав надзвичайно швидкими темпами створювати надпотужні збройні сили. Страх перед гітлером і намагання догодити у нахабних вимогах щодо територіальної цілісності Чехословаччини спонукали його до значно більших вимог.

А згадаймо, як Велика Британія довгий час фактично наодинці вела важку боротьбу з гітлерівською агресією. На лист з проханням про допомогу, з яким Вінстон Черчилль звернувся до сталіна, останній навіть не відповів. А що він міг відповісти Черчиллю, якщо фактично став союзником гітлера. Але і Рузвельт теж протягом тривалого часу відмовляв Великій Британії у наданні допомоги. Черчилль просив у США списані есмінці для того, щоб підсилити оборону острова і декілька сотень новітніх літаків. Але Рузвельт відмовляв Черчиллю, посилаючись на нейтралітет США і що це прерогатива Конгресу, а Конгрес на той час був під сильним впливом американців, які не хотіли брати участі у цій війні. На Рузвельта нічого не діяло: ні варварські бомбардування британських міст і сіл, ні знищення цілих міст, ні багатотисячні людські жертви.
Можна припустити, що й Рузвельт, відмовляючи Черчиллю, теж перебував під впливом значного страху, який гітлер за допомогою ефективної пропаганди, нав’язував усім країнам світу. А чого міг боятися Рузвельт? І чи міг він дійсно бути під впливом погроз гітлера?

На мій погляд — так. На той час збройні сили США були малочисельними і не здатними протистояти гітлеру. Адже у гітлера у Західній Європі була окупаційна армія з близько двох мільйонів солдатів і величезної кількості озброєнь, а в США на той час армія налічувала близько 80 тисяч солдатів. Крім того, напевне Рузвельт знав, що десятки підводних човнів гітлера вже оточили усе східне узбережжя США, а командири у перископи бачили американські міста.

Але цей страх пройшов у Рузвельта відразу після Перл-Харбору. І як не хотів американський народ воювати, війна прийшла і в кожну американську сім’ю.

Страх був завжди однією із головних складових державної політики вищого радянського керівництва. Достатньо згадати Карибський конфлікт. Нахабний і цинічний Микита Хрущов в непристойній агресивній формі вів переговори з президентом США, ще молодим і не дуже досвідченим Кеннеді, коли погрожував США ядерними ракетами, які радянський союз, як він його шантажував, виробляє в такій кількості, наче «пече пиріжки». Але Кеннеді не злякався Хрущова. Цей конфлікт, який міг реально завершитись ядерною війною, успішно вичерпався. І тільки тому, що молодий Кеннеді не злякався погроз нахабного Хрущова. Але у випадку, якби й злякався, то на Кубі було б розміщено біля 50 тис. радянських солдатів і ядерні ракети: Р-12 — 14 шт., Р-16 — 17 шт. (до речі, ракети Р-12 і Р-16 українського виробництва). Як згодом з’ясувалось, у радянського союзу на той час було лише дві балістичні ядерні ракети, а не тисячі, якими погрожував Хрущов.

Давно було підмічено багатьма аналітиками, що путін надзвичайно гарний учень гітлера. Він багато чого перейняв у нього, в тому числі і необхідність запровадження потужної пропаганди серед населення своєї країни. А також погрози і страх нанесення потужного ядерного удару по тих країнах і народах, які створять будь-яку загрозу путіну. Лідери заходу і на цей раз в основному не зреагували на претензії путіна на світову гегемонію, коли він прямо про це заявив на Мюнхенській конференції у 2007 році. З того часу путін активно почав нарощувати свої м’язи, з кожним роком ставав все більш агресивним і зухвалим.

І знову в основі його політики був страх західних лідерів перед величезним ядерним потенціалом путіна, який він готовий в будь-який час задіяти.
І ця політика була ефективною, вона реально діяла. Ніхто із західних лідерів не хотів конфронтації з путіним і погоджувались на майже усі його агресивні прояви. Чим це все закінчилось, усі знають: повномасштабною війною з Україною. І так сталося, що єдина країна у світі, яка не побоялася ні путіна, ні його ядерного потенціалу, була Україна.

Розпочавши цю війну, путін все робив, щоб максимально налякати західних лідерів для того, щоб вони не прийшли на допомогу. Більше того, він запустив потужну пропагандистську компанію серед населення європейських країн, і особливо США, щоб схилити громадську думку до того, що війна в Україні це для них «чужа війна». Усі можливості путіна активно нагнітали страх перед погрозами нанести ядерний удар. Але путін програв в цій пропагандистській кампанії.

Першим, хто переборов страх перед путіним, став Президент США Джо Байден. Саме завдяки йому була чітко сформована американська політика на масштабну допомогу Україні і створення потужної антипутінської коаліції. Важливо, що народи європейських країн і американський народ підтримали і підтримують справедливу боротьбу українців за свою незалежність, засудили агресію путіна.

Путінські погрози застосувати ядерну зброю, зроблені як ним особисто, так і його найближчими сподвижниками не діють ні на простих людей, ні на лідерів країн. Хоч багато хто думає, а що буде, якщо путін дійсно застосує ядерну зброю або мобілізує декілька мільйонів російських чоловіків для збройного нападу на європейські країни.

Тому поки Україна бореться і стримує агресію путіна — війна не прийде ні в європейські, ні в американські родини. Моїм американським друзям я недавно пояснив, що фронт в Україні зараз простягається більше, ніж на 1200 кілометрів. Це приблизно як від Вашингтона DC до Атланти. Вони були вражені. Коли я їм сказав, що зараз в Україні відбувається найбільш масштабне військове зіткнення після Другої світової війни, це їх здивувало і дуже сильно вразило. А коли я їм розповів, що близько 10 000 артилерійських пострілів щодня витрачають українські воїни, це також надзвичайно було для них несподівано. Я їм казав про те, що нас, українців, не цікавить членами якої ви є партії, нас цікавить тільки те, щоб ви були нашими друзями у цій спільній боротьбі з путіним. Українці героїчно тримають кордони НАТО. путін, на відміну від гітлера, значно більше зло — зло планетарного масштабу. Тому лідери і народи країн світу повинні усвідомити, що якщо на їх території перебувають російські люди — це потенційна небезпека. «Русскій мір» — це технологія агресії по усьому світу. В будь-який час на заклик росіян путін може розпочати агресію проти будь-якої країни. І не з метою захисту російського населення, а для утвердження своєї світової гегемонії.

Російська агентура — це путінські камікадзе, які здатні не тільки спробувати захопити Капітолій, вони з радістю готові вмерти за путіна. До чого їх і закликає «патріарх» Кіріл. Завдяки пропаганді путіну вдалося створити нову історичну спільноту «зомбі-рашисти».

Останнім часом значно посилилась пропагандистська кампанія кремля. Вона спрямована перш за все на свідомість людей, які володіють російською мовою. Завдання путінської пропаганди — сіяти недовіру до ЗСУ, підривати авторитет українського військового керівництва і бойовий дух українських воїнів. Але головне завдання цієї пропаганди — нагнітати страх як в Україні, так і у світі перед могутністю путіна!
Цьому не можна і не потрібно вірити! путін доживає останній період свого існування. ЗСУ надзвичайно потужні, і зараз одна з найкращих армій у світі.