«Чого приперлася? Шуруй у свій вагон!»

Два головних правила:

1. Якщо тема емоційно зачіпає багатьох, значить це — маніпуляція.
2. Любов до простих рішень складних проблем призводить до великих помилок.

Здається, даний срач виник на порожньому місці із поста в інстаграмі користувачки під ніком greshnitsa (чи якось так), яка сіла у вагон і зрозуміла, що в її купе є вже три чоловіки. Зробивши однозначний висновок, що її безпека у страшній небезпеці через присутність цих породжень пекла, вона заявила про необхідність жіночих вагонів. Емоційний напрям був заданий і просто поширився.

Маємо «прекрасне» спрощення обговорення теми безпеки у вагонах і підміни на тезу «Всі чоловіки — гвалтівники, всі жінки — курви». Фактів загроз і проблем із безпекою маємо дійсно багато. Але їх не обговорюють.

Маємо очевидну маніпулятивність самої теми: в нас вже на кожному кроці говорили про корупцію, але виявилося, що говорили не зовсім чесні особи. І робили це тому, що їм платили, і не завжди із чесних джерел надходження коштів.

Звичайно, що кожен дурень може склепати петицію, але не обов’язково, що цю дурню будуть брати до уваги. Зразу прогнозую, що у державі, яку наразі утримують міжнародні донори, на цю захцянку, навіть у форматі експерименту, грошей не буде. Бо жителям Європи стане образливо, що їхні гроші розбазарюють на дурниці. Чому на дурниці? — бо вагони не ведуть до безпеки як такої, а без системних рішень в інших сферах — навпаки.

Я, як прихильник доступності вибору сервісу за власні гроші, все-таки звертаю увагу на нез’ясовані технічні моменти:

1. Після сегрегації «правильних» жінок у відокремлені вагони, всі інші, які їдуть у нормальних вагонах, будуть сприйматися «розпусними»? — Очевидно, що так!
2. Вагони будуть відокремленими від інших? Якщо ні — то гості, саме ті, яких не треба, будуть приходити «цілодобово».
3. Наслідки перебування «лисиці в курнику» також всі усвідомлюють?
4. Хто провідник, чоловік чи жінка? Маємо багато історій, пов’язаних із діями провідника. Але це насправді неважливо, бо обов’язком провідника чи провідниці не є фізичний захист пасажирів.
5. Ідея про охоронця у вагоні взагалі дебільна, бо його максимум через тиждень звинуватять у домаганнях, особливо, якщо він цього не робив.
6. Хто буде рознімати бійки між жінками, які відчують себе у повній безпеці і зможуть «розслабитися»? Або почнуть критикувати одна одну за різні підходи до виховання дітей? Те, що мої читачі не такі — нічого не означає, просто поверніться у реальний світ.
7. Як приємно і легко двом-трьом підготовленим досвідченим дамам чи переодягнутим чоловікам грабувати безборонних жінок! Чи не так?
8. Що робити із переодягнутими особами, тими, які себе заявляють жінками?
9. Як повинна діяти поїзна бригада, коли чоловік, якому раптом буде бракувати квитка, поставить галочку «я жінка, хочу в окремий вагон»? В нас нема покарання за подібні дії!
10. Діти можуть бути з мамами? До якого віку (підказую — як мінімум, до 14 років повинні бути).
11. А з якого віку стають чоловіки «безпечними»?

І так далі можна продовжувати довго.

Отже, маємо факт: підміну, маніпуляцію і «заговорювання» теми. А в окремих дописах — ще й істерики. Це не веде до заявленої мети: безпека жінок при подорожах. Доки не буде у поїздах бригади поліції (як скоро окремі організми жіночої статі їхні дії почнуть критикувати чи звинувачувати у домаганнях?).

А якщо цей шлях не веде до мети, то й нема чого на ньому топтатися.

П.С. До речі, добровільна сегрегація часто перетворюється на примусове гетто: «чого приперлася? Шуруй у свій вагон!»

Джерело