В тилу далі повна сваволя…
Зґвалтування 14 річної дівчини на Закарпатті і так зване «рішення» суду — це вирок всій правоохоронній системі в Україні
Питання комплексне, адже в самому процесі перед винесенням вироку були залучені всі ключові інстанції. І жодна з цих інстанцій де-факто не стала на захист дівчинки, яку троє виродків ґвалтували і знімали це на відео.
Ще раз: жодна інстанція не спрацювала.
- Не спрацював суд, бо це не суд. Це нікчемне кривосуддя.
- Не спрацювала прокуратура, прокурори ж погодились з таким рішенням? Так?
- Не спрацювала сільська рада, бо бачте там працювала мамашка одного з ґвалтівників.
- Не спрацювала школа, бо директор давав «чудові рекомендації» трьом садистам.
І от тепер питання: а хто ж спрацював? А ніхто. Черговий раз НІХТО.
Спрацювало постфактум громадянське суспільство. Як завжди. Це навіть «до ворожки не ходи», бо у нас у 90% випадків саме громадянське суспільство постфактум розгрібає все те лайно, що влаштовують органи влади чи «кривосуддя».
І проблема не в одному випадку. Це проблема загальна. Поїдьте в будь-яке містечко/село/селище. І ви побачите кращу чи гіршу картину. Але коли хтось має мінімальну владу, а інша сторона не має грошей/влади — то вона є беззахисною.
А тепер уявіть, якби не було резонансу. Не дізнались журналісти. Не написали б ЗМІ.
Що було б?
Три виродки отримали б карт-бланш на злочини. А з ними і все оточення.
Проблема в наскрізь прогнилій системі. Корупція далі зжирає країну. Безкарність кудись поділась? Ні.
Що мало б зараз статись?
Як мінімум звільнення всіх, хто брав участь у цьому «процесі» та закривав очі на злочини. Судді, працівники сільради, школа, прокурори і так далі. Кожен з них має понести відповідальність. КОЖЕН.
А загалом, сумно і страшно.
Поки в країні війна на виживання нації — в тилу далі повна сваволя…
Без болісних, важких і кардинальних реформ всієї системи толку не буде, а ми ходитимемо по колу одних і тих самих подій.
