Українці стрімко мудрішають
І це ж у нас іще освіти нормальної не було: війна замість школи
За моїми спостереженнями, українці, як спільнота, від 2014 року стрімко мудрішають.
Років 20 тому я вичитала у Найпола (один із англомовних живих класиків, Нобелівський лауреат, між іншим) — дбайливо занотовану ним від старого індонезійця окрушинку мудрости, якої не вчать в західних курсах political science: по-справжньому політик перемагає щойно тоді, сказав Найполу індонезієць, коли його опонент починає використовувати його ідеї ©.
Ця думка мене тоді була зачепила так само, як і Найпола, багато чого в новітній історії змусивши переосмислити. А сьогодні для України це самоочевидна банальність, яку повторюють соцмережі на рівні «диванної аналітики».
Ми таки справді швидко вчимося (тьху-тьху, щоб не зурочити).
І це ж у нас іще освіти нормальної не було: війна замість школи.