Про методи роботи кремлівської пропаганди

Як висвітлюють війну російські військкори

День 1. Укри сильно обстрілюють Іванівку. Ми давно говоримо, що час бити по мостах, електростанціях і центрах прийняття рішень, і ось великі люди в кремлі повідомили нам напевно — сьогодні почнемо, капець вам бандерівці, догралися.

День 2. Укри спробували атакувати в селі Іванівка, але наші десантники, «Сонцепіки» і Ка-52 знищили два батальйони з усією технікою. Дзвонили наші герої-десантники, кажуть, ні на крок не відступимо, укри, гратимемо від оборони. Жодної паніки немає.

День 3. Якісь польські ДРГ проникли на околицю Іванівки. Нічого на війні таке буває. Зараз наш спецназ починає зачистку, до Іванівки йдуть наші потужні резерви, скоро укрів чекає котел. У повітря піднято всю авіацію, б’ють високоточним, все як ви любите, ніякого кабрування.

День 4. Невелика неприємність — кудись побігли «мобіки» з «ЛНР», ну ви ж їх знаєте, загалом, на північ і на південь від Іванівки укри прорвалися, але зовсім недалеко, зараз по них працюють зі всіх стволів. Зателефонували хлопці із СОБРу в Іванівці — сказали, будуть битися до кінця в оточенні, справжні герої, вони, звісно, не відступлять. А украм зараз буде капець, ми отримали дані, що москва в курсі, підняті по тривозі «вагнера», зараз вони з усім важким, віримо в мужиків!

День 5. Ми щойно проїхали дорогою життя до Іванівки, там усе нормально, хоча укри, як не дивно, залізли вже на 30 кілометрів у наш тил! Неприємно, звісно. Але добровільний загін БАРС 60-го року народження успішно обороняється проти американського спецназу, всі поля посипані трупами, хлопці — справжні герої, сказали нам, що триматимуть Іванівку скільки треба. Хлопці просто зараз увійшли в безсмертя.

День 6. ЗСУ повністю нас оточили в Іванівці, на жаль, але перемогти в укрів не вийшло! БАРСи, мотострілки, десантники, СОБР практично без жодних втрат зуміли прорватися на нові позиції за 30 км від Іванівки, до Васюківки. Дивимося на їхні втомлені, але рішучі обличчя — які ж вони круті герої. На жаль, загинули в Іванівці «мобіки» з «ЛНР», ну ви ж їх знаєте, знову застрягли десь, з ними все не так. Але вони теж герої, один наш генерал у Васюківці так прямо і сказав: «Люблю „залізні каски“, сам з ними піду в атаку наступного разу!»

День 7. Так, на жаль, укри намагаються роздмухати перемогу в нікому не потрібній, насправді, Іванівці. Пам’ятаєте, ще Стрєлков казав, що Іванівка нам не потрібна, як же він має рацію. Не забуваймо, що на ЗСУ працює НАТО, генерали, найманці, техніка, розвідка, ми з НАТО воюємо, укри це просто гарматне м’ясо, ми їх знищили під Іванівкою кілька тисяч у кожній посадці, скоро не буде кому воювати. А росія ще нічого не починала, ось зараз до нас сюди приїдуть мобілізовані з рф, це вам не «ЛНР», нам уже дзвонять мобілізовані росіяни і кажуть, скоріше б нам дали наказ, хочемо наступати, нас добре годують, дружини забезпечили і прокладками, і тампонами. Та й самі все, що треба, купили, ми готові в бій. Після ядерних ударів, звісно.

День 8. Укри сильно обстрілюють Васюківку.

Джерело