На чому ґрунтується моя віра в перемогу?
Україна за довгий період вперше перестала відчувати себе жертвою
Українські солдати, які з джавелінами, стінгерами та енлавами воюють з нібито найкращими у світі літаками, танками та іншою технікою, досягають перемоги і зламали стереотип, що Україна завжди була жертвою, яку розпинали, нищили, катували тощо.
Ми - переможці. І це дуже важливо.
Тепер нам треба ще один крок зробити - подолати стару українську звичку до солом’яного вогню, коли всі загоряються, але ненадовго.
Так було під час Хмельниччини, УНР та ще багато разів.
Ми маємо бути готові до довгої війни.
Я дуже хочу, щоб вона була коротшою. Але прошу - не вірте в якусь одноразову битву, яка принесе Перемогу. Той, хто сьогодні купуватиме зимову форму, зимові колеса, зимове масло - той виграє цю війну.
Україна буде сильнішою, коли перестане чекати тижня, коли все закінчиться.
І ще одне.
Скажу як людина, яка сидить в окопі і поїде туди завтра: живіть у цей момент, не відкладаючи життя і щастя на завтра. Так, ми у війні, але це не означає, що жителі України мають відкласти життя на потім, на після перемоги.
Солдати воюють за те, щоб українці жили повноцінно зараз.
