Східна Європа вимагає суду над комунізмом
Високі представники Естонії, Латвії, Литви, Польщі та Румунії підписали спільне звернення до Євросоюзу: російська війна в Україні змушує ЄС приділити більше уваги засудженню злочинів усіх тоталітарних режимів ХХ століття та вшануванню пам’яті їхніх жертв
Звернення підписали прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас, президент Литви Ґітанас Науседа, прем’єр-міністр Латвії Кріш’яніс Каріньш, прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький і президент Румунії Клаус Йоганніс.
Спільний лист-звернення про європейську пам’ять:
«Дорогі колеги,
Жорстока неспровокована та невиправдана агресивна війна російської федерації проти України сигналізує про зростання авторитаризму, який нехтує та навіть прагне знищити міжнародний правопорядок. Це тривожне нагадування про не дуже далеке минуле, зокрема про злочини, вчинені двома жорстокими тоталітарними режимами ХХ століття в Європі — нацизмом і комунізмом.
Тло та коріння ідеології нинішнього кремлівського режиму в багатьох випадках є відображенням попередників нещодавньої росії: СРСР та російської імперії. росія ніколи не засуджувала совєтські злочини, а її нинішнє керівництво відкрито терпить і навіть з ентузіазмом підтримує радянську спадщину. Необхідно посилити зусилля на рівні ЄС для боротьби зі спробами росії переписати історію та використовувати наративи тоталітарних режимів у контексті війни проти України, використовуючи правові, політичні інструменти та інструменти підвищення обізнаності. Без точної, чесної та всебічної оцінки минулого, ми не зможемо ефективно запобігати майбутнім злочинам на нашому континенті та розслідувати нинішні злочини в Україні.
Демократичний світ рішуче засудив нацистський режим і притягнув до відповідальності його лідерів і злочинців. Гіркі уроки нацизму та злочини режиму стали обов’язковою частиною навчання історії в наших освітніх системах. Водночас пам’ять і знання про радянські злочини ще не знайшли належного місця у свідомості європейців.
Сьогодні, як ніколи, потрібне чітке та далекоглядне керівництво для просування наративів європейської пам’яті в усьому ЄС, які зрештою мають стати частиною національних освітніх програм усіх держав-членів. ЄС має найкращі можливості для того, щоб узяти на себе цю скоординовану роль, і такий жест також був би своєчасним і дуже актуальним у світлі безпрецедентного рівня російської дезінформації, включно з питаннями європейської історії.
За останні роки було зроблено важливі кроки на європейському рівні за допомогою створення Платформи європейської пам’яті та сумління. ЄС може зробити більше, надавши Платформі необхідні політичні та фінансові ресурси. Створення загальноєвропейського меморіалу жертв тоталітаризму в Брюсселі було б дуже важливим кроком у забезпеченні належної пам’яті про злочини, скоєні тоталітарними режимами, у тому числі радянським, у наших зусиллях підвищити обізнаність та запобігти подібним злочинам, - зупинити їх в Україні та віддати данину пам’яті жертвам.
Ми дуже розраховуємо на ваше особисте залучення та підтримку цих ініціатив, які можуть бути розглянуті в Раді ЄС».
Центр досліджень визвольного руху є організацією-учасником Європейської платформи пам’яті та сумління з 2012 року. З того часу організації, зокрема, вдалося добитися повного відкриття архівів ЧК-НКВД-КҐБ в УКраїні, що мають бути використані в підготовці серйозного і масштабного міжнародного трибуналу над комунізмом.
