Квітка - справжнє дитя війни
В сні вона постійно кудись біжить і важко дихає. В перші дні плакала від звуків сирени і ловила кожен звук, чекаючи вибухів
«Воно таке маленьке, сидить посеред розваленої хати і дуже плаче» - таку смс я отримала від чоловіка в один з тих днів, коли він був на зачистках орків під Києвом.
Я навіть не зрозуміла про кого це - кішку, собаку, чи не дай Боже дитя, але відразу відповіла:
- Забирай.
Так того дня разом з гранатометом «мухою» на зведені та купою зібраних і не розірваних гранат, він привіз і кількамісячне напівживе цуценя.
Назвали Квіткою. І так в нас стало троє собак.
Вона вся була в попелі, і ще дуже довго пахла згарищем….
Квітка - справжнє дитя війни. В сні вона постійно кудись біжить і важко дихає. В перші дні плакала від звуків сирени і ловила кожен звук, чекаючи вибухів…
І ще вона досі боїться людей зі зброєю та автівок з голосними моторами. Як вона вижила серед танків (вони були там поруч), орків і під постійними артилерійськими обстрілами - я не знаю… Але досі вона їсть буквально ВСЕ…
Тому я часто її обіймаю, як хочеться обійняти кожного, хто пережив те жахіття…
