"Китайське економічне чудо" забезпечує найбільший у світі ГУЛАГ
Світ міняється швидше, ніж встигаємо стежити
Важливе: у КНР нарешті з'явився «свій Безменов» (колишній агент КДБ. 1970 року перейшов на бік Заходу, — ред.). Знайдіть час прочитати допис Артура Харитонова, а хто читає по-англійськи — сходіть на першоджерело, там більше.
Трохи від себе. В 1990-ті, коли ще вірилося «в перемогу Заходу» і т.п. фукуяму, я писала до західних видань зворушливі есе (дещо ввійшло в «Хроніки від Фортінбраса»), що як же ж так, чому ж ми мовчимо, що т.зв. «китайське економічне чудо» забезпечується, тупо, найбільшим у світі ГУЛАГом?! Тоді про це говорилося-писалося вголос, «репортери без кордонів» публікували моторошні речі, міжнародні правозахисні організації ще не здеґрадували од російських (і китайських?) грошей, Міжнародний ПЕН раз у раз боронив ув'язнених китайських поетів-прозаїків-журналістів і т.д., — і у висліді всіх тих колективних зусиль тема була в полі уваги, аж настільки, що в 2000 році Нобеля з літератури присудили китайському дисидентові (еміґранту) Ґао Синьцзяню (чий автобіографічний роман «Гора душі» — одна з найстрашніших книжок ХХ ст.: реквієм по 6-тисячолітній культурі!), — КНР тоді образивсь на Шведську Академію, як свого часу СРСР за Пастернака, запропонував їм свого «Шолохова» (Мо Яна), а потім якось поступово все стихло — аж до самого Уханя. (Гроші люблять тишу, еге ж…)
Чому нам, внукам і правнукам тих, хто пережив сталінську розправу над Україною, треба знати, як функціонують сучасні китайські табори смерті? Не тільки тому, що КНР — de facto байстрюк сталінського СРСР, і автор допису не зовсім точно пише: «За китайською комуністичною традицією, каральні органи мали бити до повної синеви і т.д.» — першоджерело тут не «китайська комуністична традиція», а російська чекістська, «с товарища Дзержинского»: є цілком солідні історичні дослідження про те, як «советские товарищи» вчили цьому ділу «китайских товарищей», і з масовими зґвалтуваннями при етнічній зачистці теж не все так просто, коли згадати понад 4 млн зґвалтованих Червоною армією мадьярок і німкень 1944−1945 роках (злочин проти людяности, що ніколи не був розслідуваний, а згодом відлунив гіркінськими секс-тюрмами в Боснії-1994 й Донбасі-2014), — все це треба знати, щоб розуміти причинно-наслідкові зв'язки і наші національні інтереси, але не тільки.
Треба розуміти ще одну річ: позаяк російський слон — нині найкращий друг китайського слона, то тепер уже «российские товарищи» вчаться «у китайских товарищей». І коли який-небудь дзвінкоголосий ЛОМчик непомітно підкладає вам гнилу, як оселедець, мислішку, ніби з приходом Росії на наші землі для вас особисто «нічого не зміниться», рефлекс самозахисту має бути — бити на звук. Тому що саме ось такі «виправні табори», як КНР уйгурам, РФ планує побудувати українцям — обмовок на цю тему від російського політикуму набралося більш ніж доволі, і чутки зими-2014 про почате під Києвом, у дні терору, будівництво «концтабору на 20 тис. душ» — для активістів Майдану (були навіть фотографії, хто пам'ятає!) — не з повітря тоді взялися, тож «стежити за руками» (хоча б за тим, як РФ зараз поспішно розбудовує ГУЛАГ у себе: тренується!) — і зчиняти крик при кожній спробі «замилити тему» — це той інфогігієнічний мінімум, якого кожен український громадянин мусить триматися в інтересах уже прямо своєї особистої безпеки.
Світ міняється швидко, швидше, ніж встигаємо стежити, і це прискорення надалі наростатиме. «Китайський Безменов» на CNN — один із тих «свистків», які сигналять на поверхню про дуже серйозні, поки що невидимі нам «підземні» процеси.
Будьмо уважні.
