Катастрофічна історія. Чим небезпечна ситуація з Чаусом
Чи розуміють зловтіхи, що система, публічно порушує права одного громадянина, може так само вчинити і з будь-яким іншим громадянином?
Читаю про те, що Микола Чаус брав хабар, який вимагав, щоб не посадити за якусь дрібницю 70-річну пенсіонерку та про інші кричущі випадки судового свавілля. Він приймав рішення проти Автомайдану в кінці 2013-го — на початку 2014 року, пізніше вів справу Геннадія Корбана і скасував розшук Юрія Іванющенка — завдяки цьому «Юра Єнакіївський» зняв у європейських судах заборону на пересування по Європі і зміг виїхати з Росії в Монако. З правової позиції у мене є розуміння того, що суддя Чаус є запеклим злочинцем і він повинен нести відповідальність згідно із законом.
І при всьому цьому я не підтримую зловтіхи з приводу того, що його викрали з Молдови, а сьогодні, як якусь річ, переміщують по Україні без дотримання його прав на захист і чесний суд. Чи є нам сенс йому уподібнюватися? Чи хочемо ми стати на один щабель з Чаусом в його еталонній аморальності? Чи розуміють ті, хто радіє всій беззаконній тяганині з Чаусом, що система, яка публічно порушує права одного громадянина, може так само вчинити і з іншим громадянином? З будь-якими громадянами. Наприклад, з тими, хто радіє беззаконню з Чаусом. Чи кожен сподівається, що його подібне не зачепить? Даремно. Зачепити може будь-кого.
Це і є головна небезпека відсутності верховенства права в державі. Я за те, щоб Чаус за всі свої гріхи валив ліс на зоні або жер би баланду довгі роки в бараку. Але за рішенням суду. Якого не є, але українського суду. А те, що сьогодні влаштовують правоохоронні органи України, крадучи і публічно відбиваючи один у одного Чауса, свідчить про три моменти:
- Про те, що у нас відсутнє верховенство права.
- Про те, що інституції не працюють і не функціонують в межах їх діяльності.
- Про те, що Україна за Зеленського — це явний failed state — провалилася держава, яка сьогодні не в змозі підтримувати своє існування, здійснюючи ті чи інші базові державні функції.
Читайте також: «Подарунок» до свята
І ось останнє — це катастрофічна ситуація, з якої у нас немає ідеального виходу. І нам потрібно вже шукати варіант, за якого будуть мінімальними втрати для всіх нас і держави. Але зрозуміло — без втрат вийти з цієї тривалої державної кризи нам не вдасться. А Чаус, який оголив всю ущербність нашої влади і ще більше показав відсутність права в Україні, лише лакмусовий папірець всієї ситуації. Але його повинні судити, а не використовувати в різних політичних іграх. І якщо Зеленський або Єрмак думають, що вони можуть будь-якою людиною користуватися, як шаховою фігуркою у своїй грі, то нехай задумаються про те, що вони можуть опинитися на місці Чауса. Упевнений, що їм це сильно не сподобається, але ймовірність подібного росте з кожним днем. Тому що, якщо в державі не поважають базові права громадян, а президент і його оточення порушують Конституцію, то рано чи пізно сила стає головним аргументом. І цю силу народ застосує проти влади. Перевірено і доведено Януковичем.
Тож не варто нам опускатися на рівень Чауса і радіти лихові судді-хабарника. І треба усвідомлювати: все, що відбувається, руйнує державу. А це небезпечно.
