Передплатити Підтримати

Поразка в Північному потоці-2. Що далі?

Ситуація з Північним потоком-2 вийшла на фінішну пряму. І удавати, що ми можемо його зупинити – це виглядати повними ідіотами

З хороших новин — у нас є люфт до 2024 року.

Можна багато говорити, хто винен в тому, що Німеччина, Росія та США домовилися про запуск ПП-2 і нас поставили перед фактом (і це будуть робити всі можливі політичні групи), але зараз більш важливо зрозуміти, що нам робити далі. І це куди складніше, ніж звинуватити команду Зеленського (почасти справедливо) в тому, що там просто не помітили, як змінився світ (Ukrainian Institute for the Future робив свого часу доповідь з цього приводу.

Що потрібно робити?

1. Потрібне об'єднання всіх політичних еліт навколо одного чіткого плану. Я розумію, що зараз мене звинуватять в тому, що пропонуються нереальні речі, але без об'єднання еліт на зовнішньому фронті ми програємо. І приклади об'єднань були (як тут не згадати, як сестра Сергія Льовочкіна в минулому скликанні Ради, на деяких принципових для нас сесіях ПАРЄ, грала в одну колективну гру з представниками блоку Петра Порошенка).

Читайте також: Україна — авторитарний поворот Зеленського? Про що пишуть іноземні ЗМІ

2. Потрібно перестати вірити в абсурдність тез про те, що Китай вже завтра чекає на нас з розпростертими обіймами і ми замінимо США на Китай. Китайська гра — це роки, і в цю гру, безумовно, треба грати. Але треба також пам'ятати, що завтра ніяких результатів не буде, а поводитися, як слон в лавці з посудом — це і з Заходом посваритися, і з китайцями не подружитися.

3. Ми маємо чітко розуміти: справи поки йдуть за найгіршим сценарієм, але у нас є люфт до 2024 року (закінчення контракту з Газпромом, президентські вибори в РФ, які мають зацементувати ідеологію путінізму, яка передбачатиме пряму агресію, завершення розгортання російських військ по периметру нашого кордону, президентські вибори в Україні з усіма можливими турбулентностями).

4. Суспільство в Україні буде розчароване рішенням колективного Заходу, але можна з великою долею імовірності говорити, що це саме суспільство точно не хоче, щоб держава повернулася п'ятою точкою до колективного Заходу. А відтак, комунікаційна роль посилів, які будуть продукувати представники влади (включно з клоунами від влади), має бути виваженою і розумною. Починаючи з осені, РФ, по-максимуму, включить інформаційну машину на розхитування ситуації всередині. І це один з головних викликів не тільки для Зеленського, але й для держави в цілому.

5. У міжнародному плані цей час потрібно використати для створення регіональних мініальянсів, кожен з яких (Україна -Туреччина, Україна — Польща, Україна — Прибалтика і т. д) має відігравати чіткі і зрозумілі для обох сторін задачі зі зміцнення, в тому числі і нашого безпекового фактору.

6. Переозброєння армії (закупівля новітньої зброї), посилення армії, створення потужної тероборони (потрібна зміна в закон, який надасть можливість теробороні мати тяжке озброєння) — це альфа і омега наступних двох років. Якщо ми цього не зробимо, у 2024 році не зможемо воювати. Якщо ми це зробимо — РФ подумає, чи варто починати бойові дії.

7. На Донбасі за два роки 100% жителів ОРДЛО отримають російські паспорти. Саме з цієї точки зору треба говорити про виконання Мінська і про заморозку процесів. Ніяких інших варіантів, ніж замороження ситуації в нинішньому статус-кво, на сьогодні, просто не існує.

8. В енергетичній сфері ми маємо, з однієї сторони, почати нарощувати власний видобуток газу (не обов'язково державний). Але паралельно, маємо вийти на забезпечення себе бензином та дизпаливом власного виробництва (вийти з критичної залежності від РФ та Білорусі). Гроші з доріг мають піти на власне паливо, бо інакше нашими дорогами будуть користуватися сусіди.

Ці пункти можна продовжити, але варто зупинитися на ще одному пункті. У нас є велика загроза, яку ми самі до кінця не розуміємо: замість всього того, про що зараз треба говорити, можемо увійти в безглуздий клінч з колективним Заходом, з приводу антикорупційних органів. Неефективні НАБУ, САП і т. д, які захищатимуть непопулярні й малоефективні зараз антикорупціонери, можуть стати основою всіх дискусій про наше майбутнє. І тут потрібне дуже швидке і виважене рішення від влади. Якщо ми увійдемо в місяці дискусій, можемо програти все.

Джерело