Передплатити Підтримати

Перед зустріччю Байдена з Путіним. Що відбувається між США і Україною

Українська влада дуже-дуже сильно помиляється, думаючи, що підтримка буде в будь-якому випадку

Офіційно: США відмовилися від зустрічі Байдена і Зеленського перед зустріччю з Путіним після історії з Нафтогазом. Що й потрібно було довести.

Спочатку ви говорите держсекретареві США, що можете робити все, що хочете, і знищуєте реформу, яку реалізовували спільно з Америкою, а потім дуже дивуєтеся, коли вона чинить не так, як стратегічні партнери. А може, США не вважають, що Україна поводиться як стратегічний партнер, коли порушує всі домовленості? Може, США вважають, що стратегічні партнери повинні боротися з корупцією, а не руйнувати інститути, які покликані боротися з корупцією?

Це було очевидно. В той же день, коли по-шахрайськи була зруйнована реформа корпоративного управління Нафтогазу. Уже тоді всі кричали про те, що це буде коштувати нам відносин зі США. Що це буде коштувати нам підтримки наших партнерів. Що США були залучені в історію з Нафтогазом дуже щільно. Але ні. У слід Блінкену Україна заявила, що нікому нічого не винна. Напевно, розуміючи, що за цим стоїть.

А потім був Північний потік — 2. А потім відмова від зустрічі з президентом України перед зустріччю з Путіним, яка буде присвячена зокрема й Україні. Це дипломатичний ляпас. Який покликаний привести Україну до тями. Дати зрозуміти, що українська влада дуже-дуже сильно помиляється, думаючи, що підтримка буде в будь-якому випадку. Думаючи, що геополітика завжди прийде на допомогу. І Україну завжди підтримають у піку Росії.

Але ні. Україна — не пуп Землі. Пора це зрозуміти. І у адміністрації Байдена є безліч пріоритетів. Щодо клімату. В економіці. Китай. І щоб потрапити на радари, щоб Україну вносили в ці пріоритети, треба вистрибувати зі штанів.

І показово, що США, зневірившись сказати щось дипломатичною мовою, вже безпосередньо зливають відповідь пресі. Щоб в Україні нарешті почули і зрозуміли. Раз не розуміють мови дипломатії і не в силах здогадатися. У всього є своя ціна.

Чи змінить свій підхід Україна? Подивимося. Поки є небезпечна ілюзія, що ми зможемо «пропетляти» без підтримки. Яка заснована на запасі міцності від зроблених реформ і вкрай сприятливої ситуації на зовнішніх ринках. Де дуже багато грошей, і вони безкоштовні. Але запас міцності може закінчитися. А ситуація на ринках не може вічно залишатися в стані ейфорії. Рано чи пізно кулі закінчиться. І тоді принесуть рахунок. І краще в цей момент мати плече, на яке можна буде спертися. Тому що Путін точно нікуди не дінеться.

Джерело