Чому ми перестали боятися COVID-19, хоча варто було б?

Навесні, коли захворюваність була 500−600 осіб на добу, мій хороший приятель просидів чотири місяці вдома в добровільному карантині. Дезінфекція з ніг до голови, маски, віддалена робота, не спілкувався ні з ким, жодних гостей-кур'єрів-відвідувачів, в магазин — мов у рейд у ворожий тил.

Минулу п’ятницю, коли захворюваність сягнула п’яти- шести тисяч, він провів з колегами в барі. Які маски? Вони пиво пити заважають. Моя теща пів року просиділа вдома. Жодних магазинів, тільки доставка за двері, ніяких контактів. Тепер вона про кур'єрів чути не хоче. Не можемо змусити її залишатися вдома. Я нічого не розумію у вірусології, але бездоганно розуміюся на популізмі, масовій паніці і маніпуляціях.

Сталося саме те, що не могло не статися.

Перегріте панікою й острахами суспільство, кинувшись рятувати своє життя від моторошного вірусу, чуми, яка косить всіх, аж до собачок і кішечок, — через пів року, не бачачи обіцяних померлих мільйонів, увійшло в стан реакції і збайдужіло навіть до найнеобхідніших заходів безпеки рівно тоді, коли вони стали необхіднішими, ніж були.

Розсудливі люди казали — зачекайте. Друга хвиля буде сильнішою. Ось тоді будете сіяти паніку. Запроваджувати локдауни. І співати пісень на балконах.

Але популістські уряди, разом з клікбейтами ЗМІ, самі ж довівши суспільство до стану неосудності, самі ж пішли у нього на прив’язі. Запровадили локдауни, позасовували всіх по домівках, носилися спецназом за тими злочинцями, хто прямує в булочну, штрафували на десять тисяч євро ворогів людства, що вигулюють собак далі, ніж сто один метр від будинку, проводили зачищення на пляжах і в лісах, перераховували по головах в автобусах, співали на балконах, а коли їм говорили — які омонівці в Гідропарку, які літаки за собачками, ви що робите? — називали ковідіотами.

А тепер рівно ті самі популістські уряди, споглядаючи, що їхні країни наситилися локдаунами й ізоляціями, йдучи все на тій самій прив’язі у суспільства, яке не бажає навіть чути про карантин, побоюючись протестів і соціального вибуху малого бізнесу, не квапляться вводити обмеження саме тоді, коли вводити щось і варто. Інформаційний тероризм, як і було сказано. Популізм вбиває. Як і було сказано.

Натомість щоб захищати свої найбільш вразливі верстви населення — людей літнього віку, людей з хронічними захворюваннями та іншими — провели килимове бомбардування хлоркометанням і ядерним ударом локдаунами та дезінфекцією — яка, до речі, не діє — коли було не потрібно, а тепер сидять і не знають, що і як діяти, коли треба.

Ми вже пів року носимо продукти нашій сусідці, їй вісімдесят два роки. Вона — бувають в житті дивовижні збіги — як виявилося, вірусолог. Так ось, вона каже приблизно таке: «До біса всі ці ваші локдауни. Це все не так працює». Розуміючи природу поширення захворювання, вона не запанікувала, вживаючи при цьому необхідних, але не надмірних заходів захисту, не вичерпала свого ресурсу і готова сидіти в самоізоляції ще бодай пів року, хоч рік, хоч два. Спокійна, мов кавун.

Загалом, в сто п’ятдесяте — не давайте засмічувати собі мізки. Ні в той, ні в інший бік. І якщо раніше не треба було волати «Аааа, ми всі помремо!», і розстрілювати тих, хто не миє руки, то зараз не треба розслаблятися і бігати вулицями в натовпі.

Вірус небезпечний. Якщо ви знаєте, як пов’язана магнітофонна касета й олівець, — ви в групі ризику. Якщо у вас є якісь хронічні захворювання — ви в групі ризику. Вживайте заходів обережності насамперед самі. Піклуйтеся про себе і своїх близьких старшого покоління насамперед самі. Ваше життя і здоров’я, а також здоров’я ваших близьких — передусім ваша турбота і ваш обов’язок. А вже потім ВООЗ, МОЗ, головного санлікаря та інших.

Носіть маски. Не відвідуйте місця масового скупчення людей. Тримайте дистанцію два метри. З усіх запобіжних заходів найефективнішими — це вже доведено — є маски і дистанція. Вони не захищають на сто відсотків, але вони — найефективніші. Максимально знижують небезпеку зараження, а якщо воно сталося — важкість його перебігу. Медичний респіратор кращий за маску.

Не куріть. Наша слизова — перша лінія оборони проти вірусів. А нікотин її руйнує.

Приймайте контрастний душ вранці. Щоранку. Викид адреналіну взагалі поліпшує наше самопочуття, та найголовніше — дає нехай і невеличкий, але протизапальний ефект, якого раптом може бути досить, коли ви підхопили мінімальну кількість вірусів. Взагалі ця осінь-зима — бездоганна пора, щоб на кілька місяців перейти на ЗСЖ в очікуванні колективного імунітету.

Перехворіють чимало. Іншого варіанту не передбачається, поки що. Морально ліпше бути готовим до цього. Цей забіг надовго. Ну і дотримуйтесь інформаційної гігієни. Не давайте собою маніпулювати. Популізм вбиває, пам’ятайте це. Усім здоров’я.

Джерело