"Ексклюзивний" подарунок отримав у вигляді тесту із висновком "ВИЯВЛЕНО"

ПЕРЕДІСТОРІЯ

Сама ідея зробити тест виникла як перестраховка перед виходом на роботу після відпустки. Протягом поїздки на Шацькі озера у нашій родині сталася як нам думалося застуда — у кожного по-своєму сценарію. Почала донька Влада — чотири дні сильно боліло горло і нежить. Потім занедужала дружина Світлана — горло, температура 38,2, біль голови, кашель. Син Ярослав почав кашляти, але без температури, на оці проявився кон'юнктивіт, боліла голова. Мені два вечори було зле, температура була не вище 37,2, кашлю не було, голова боліла і спину ламало — я думав, що обпікся, доки ходив в озері по 200 метрів до глибини. Словом, ми вирішили — ГРВІ, бо перепади нічної і денної температур на Світязі сягали 20 градусів. Лікувалися по-похідному: пили чаї, збивали температуру, і за кілька днів все минуло. Начебто.

Вже у Києві повторно затемпературила Світлана. Їй було кілька днів ой як негарно: кашель, ознаки гаймориту, плигання температури. Пік припав на вихідні, коли сімейний лікар недосяжний. Зле було і Ярославу: посилився кашель і запалення на оці. У нас все ж побував терапевт, прослухав усіх, нічого серйозного у легенях не почув, але плр-тести порадив здати. Знаючи, що завтра на роботу, ми з донькою скористалися страховкою і здали плр-тести. Результати отримали різні — Влада не має коронавірусу, я — навпаки.

ЗАРАЗ

На «летучку» в редакцію не пішов, перед колективом совість чиста. На ранок після вихідних оперативно зреагувала наша сімейний лікар — вперше ми реально один одного випробували у серйозній справі. Вона оформила лікарняний мені і доньці (хоча у Влади ковіда немає, це не знімає з неї обов’язкової ізоляції; зараз вона здаватиме аналіз на імуноглобуліни, щоб знати, чи перехворіла на ковід раніше). Також Ганна Володимирівна Пишнограй викликала додому бригаду для взяття тестів у дружини і сина. Результати отримали кілька годин тому. Теж парадоксальні: У дружини прогноз справдився, тобто ковід. У сина — нічого не виявлено, хоча він був налаштований «хворіти».

Найголовніше, що Світлана пішла на поправку. А решті особливо погано і не було. Себе відношу до тих, хто хворіє майже безсимптомно. Зазвичай, я на біль голови, легке підкахикування і невисоку разову температуру не звернув би великої уваги. От зараз нічого не відчуваю, окрім поодиноких симптомів легкого кашлю та морального дискомфорту від усвідомлення, що псую державну статистику.

ВИСНОВКИ

Ставити крапку у нашій історії ой як зарано. Прислухаюся до себе і до членів родини. Нікому не відомо, як вірус поведе себе далі, і тому своєму відносно нормальному самопочуттю радію обережно. Дай Боже, щоб на цьому все і закінчилося. Усі сили кидаємо на видужання Свєти.

Насправді коронавірус не вигадка і не чиясь забаганка збагатитися і налякати усіх. Це реальність, яка рано чи пізно торкнеться кожного. Шукати причини виникнення болячки саме у мене — Шерлок Холмс запариться. Бо контактів різних було багато, при цьому ані масок, ані соціальної дистанції ніхто з моїх близьких не уникав. Найбільша ймовірність зараження — поїздка у поїзді. Купували квитки як на двох у купе, а насправді зустріли там сусідів, їхали у вщент заселеному вагоні. Симптоми застуди проявилися саме через 7−8 днів після тої поїздки. Ну то таке, вже нічого не зміниш. Нам. А комусь ще можна запобігти хворобі: дотримуйтеся усіх карантинних вимог, обробляйте руки, носіть маски і не будьте легковажними. Бо не всім пощастить перенести нову хворобу легко і без наслідків. Знайте цю інформацію.

Наша історія — як аргумент бути пильними.

Джерело