Передплата 2024 ВЗ

Політики вигадали, як Україні не сплачувати борги. Але є одне "але"

Польща чи Афганістан. Що вам більше подобається?

Українських політиків надихнув приклад 20-ти з гаком країн, яким МВФ списав борги. Вони теж так хочуть.

Ну що ж, якщо українські політики продовжуватимуть у такому ж дусі, то Україна, звичайно, може опинитися у списку цих країн, між Єменом і Афганістаном. В Україні, як ми бачимо, безліч талановитих управлінців. Але навряд чи українському бізнесу або українським громадянам хочеться потрапити до такого сусідства. Так само, як ви можете махнути рукою на десятку, яку позичили сусідові Васі, що давно спився і навряд чи здатний як віддати цю десятку, так і згадати, що він у вас її брав, так і борги іноді списують найбезнадійнішим позичальникам. Гарна така мета. Гарна мрія. Стати безнадійним позичальником, бомжем і пияком, щоб не сплачувати борги. Кінець епохи бідності.

Українські політики, які виросли на принципах 1990-х, не люблять сплачувати борги. Кинь ти, поки не кинули тебе, так вони мислять. А ще вони не люблять МВФ, як малолітній хуліган не любить директора школи. Біда в тому, що якщо б не їх принципи кидалова, якби вони не повторювали слово «дефолт» без причини, то можливо, Україна, як і більшість цивілізованих країн, не потребувала б підтримки МВФ навіть під час криз. Але оскільки вони звикли кидати, й Україні ніхто не вірить, то залучити гроші інвесторів, як це роблять Польща та Бразилія, США і Японія, ми не можемо. І приходить МВФ, який намагається перевиховати українську еліту. І не дає їм робити їхні мерзенні справи.

І ось так український депутат розривається між Афганістаном і Польщею. Обіцяє життя людям, як у Польщі, а борги хоче, щоб списували як Афганістану. Тому що жити, як в Афганістані, в Україні не захоче ніхто. А сплачувати борги і робити реформи, як у Польщі, не хоче український депутат.

А ще є український народ. Який говорить, що не хоче співпрацювати з МВФ. Бо депутат йому з кожного телевізора вже розповів, що МВФ — це боргова кабала. І не важливо, що борги залучають усі країни світу, зокрема, щоб віддавати старі борги, просто цивілізовані країни роблять це в робочому режимі та щодня, а Україні потрібно влаштовувати танець із МВФ. Але в телевізорі про це не говорять, там є лише боргова петля на шиї простого українця, який мріє її зірвати. Правда, і дефолту він теж не хоче, цей простий українець. І застиг у позі, майже як український депутат. Між небажанням брати нову позику, про яку йому розповіли, що це зло, і небажанням стати злиденним і босим внаслідок дефолту.

У новій позиці немає проблем, якщо не зростає боргове навантаження. І борги треба віддавати, якщо ви хочете жити добре. І залучати нові, аби віддати старі — нормальна практика, так працює вся світова економіка, й іншої економіки у нас для вас немає. Як й інших законів фізики. І що не дуже пасує простій людині завжди мати борг, то абсолютно нормально для держави і корпорації. Головне — могти обслуговувати свій борг і завжди мати доступ до можливості перекредитуватися. А ось це все вже залежить від того, хочемо ми, як у Польщі, чи як в Афганістані. Польща не говорить на кожному розі про дефолт і залучає гроші дешево. І завжди сплачує свої борги. Як Ланністери. А Афганістан може не платити. Так. Але йому і не дасть ніхто в борг. А якщо дасть, то під шалений відсоток.

Думайте самі, вирішуйте самі, що вам більше подобається. Польща чи Афганістан. І зараз ми стоїмо біля перехрестя, на якому написано: прийми «антиколомойський» закон. Якщо приймеш, підеш у бік Польщі. Якщо ні, побіжиш у бік Афганістану. З приємною перспективою, що років через 10 тобі взагалі спишуть усі борги. Але до цього просто спишуть країну.

Переклад з російської

Джерело

Схожі новини