Антикультурний бюджет
Хоча в проєкті змін до бюджету вдалося вигризти зменшення скорочень видатків на нову українську школу, Інститут книги чи Український культурний фонд., він все одно залишився проєктом руйнації й деградації.
Я не голосував за ці зміни. А кожен, хто натиснув кнопку «за», розділив з Зеленським і його урядом відповідальність за руйнівні наслідки цього бюджету.
Зрозуміло, що без скорочення видатків не обійтися. Звідкись потрібно брати гроші на боротьбу з пандемією й підтримку найбідніших.
Для цього можна було більш-менш рівномірно скоротити видатки на різні сфери і зробити термінові кроки для додаткових надходжень.
Що робить натомість уряд?
По-перше, нищить вітчизняну освіту, культуру, науку, політику пам'яті, культурну дипломатію, скоротивши видатки на найважливіші програми в 2−3-5 разів або взагалі відбираючи всі 100% грошей.
По-друге, нищить підтримку органів місцевого самоврядування, на які лягає головний тягар протидії наслідкам пандемії.
По-третє, при цьому видатки на прокуратуру, СБУ, Державне управління справами тощо скорочуються на лічені відсотки. А й без того астрономічний бюджет МВС (вдумайтеся — 93 мільярди!) навіть збільшується ще на 195 мільйонів.
Якщо б уряд рівномірно урізав видатки на силові структури й найвищі органи влади з одного боку і на освіту, науку, культуру, місцеве самоврядування — з іншого, вийшло б скорочення на 5−7%, яке дало б той самий баланс.
Але цього не зроблено. А отже — річ не в пошуку коштів, а в пріоритетах. У свідомій політиці побудови поліцейської держави і знищення гуманітарної сфери та місцевого самоврядування.
Не кажучи вже про те, що в змінах до бюджету закладені доходи від багатомільярдних запозичень, які можливі лише в разі ухвалення «антиколомойського» банківського закону. Але влада тягне з цим законом до останнього, і замість того, щоб ухвалити його в цілому до голосування за бюджет, ставить коня позаду воза.
