Передплатити Підтримати

Влада боїться подальшого компромату

Порушення кримінальної справи проти народного депутата Гео Лероса за чотирма абсурдними статтями (одна з яких - «розголошення державної таємниці»), а тепер ще й обшук у його помешканні, свідчать про те, що влада боїться подальших викриттів.

Нагадаю, нардеп від «Слуги народу» Гео Лерос кілька днів тому оприлюднив відеозаписи, на яких чоловік, схожий на брата глави Офісу президента Андрія Єрмака — Дениса Єрмака, відверто «торгує» державними посадами.

У будь-якій демократичній країні ці плівки мали би ефект бомби, що вибухнула. Андрій Єрмак мав би негайно піти у відстаку. А якщо у нього не вистачило духу, то це мав би зробити президент.

Так робить відповідальна влада у цивілізованих країнах. Але Зеленський діє за прикладом лідерів авторитарних країн.

Замість того, щоб розслідувати резонансні плівки по суті, бо там зафіксована очевидна корупція у великих масштабах, влада пішла шляхом політичних переслідувань. Змусила підвладні спецслужби розправитись з неугодним політиком. Чим вкотре підставила та скомпрометувала так звані незалежні правоохоронні структури.

Але, в першу чергу, Зеленський компрометує себе і свій режим. До влади він прийшов, зокрема, і на популістських гаслах боротьби з корупцією. Мовляв, приведу нові чесні обличчя. А, виявляється, нові обличчя, щойно вкусивши смак влади, почали цією владою нахабно торгувати. Проти чого «боролись», на те і напоролись.

І завзятість Зеленського, який рік тому, під час виборчої кампанії, так натхненно оголошував корупції війну, кудись вивітрилася. Для своїх негідників не поспішає стати «вироком». А коли журналісти запитали його прессекретарку про реакцію президента на цей скандал, вона «включила дурочку» і каже, що президент не зобов’язаний реагувати на кожен допис у Фейсбуку. Хоча і дитині зрозуміло, що це далеко не «кожен», тобто не пересічний, «допис».

Діє Зеленський так не вперше. Він досі не пояснив громадськості, що насправді робив в Омані. Після сюжету «Схем», де вони припустили, що Зеленський таємно зустрічався з довіреною особою Путіна Патрушевим, Єрмак грозився подати на журналістів до суду. Але досі про суд нічого не чути.

Так само заглохла справа «плівок Гончарука». Зеленський обіцяв, що за два тижні будуть результати розслідування. Казав, що для нього справа честі з`ясувати, хто стоїть за цим прослуховуванням. Минуло кілька місяців. Ні слуху — ні духу.

І ось чергові викриття. І знову гра у мовчанку з суспільством. А спроби залякати викривальника корупційних схем із залученням репресивних структур опосередковано роблять Зеленського співучасником корупції.