Не можна мовлення на окуповані території робити за рахунок іномовлення
В Україні телебачення — це розвага для бідних
Англомовна редакція українського телеканалу іномовлення UATV 13 січня припинила роботу. Також закривають арабську, кримськотатарську редакції. Нове керівництво телеканалу оголосило, що мовлення на інші країни припиняється. В лютому створять російськомовний інформаційно-розважальний телеканал для окупованих територій.
З одного боку можна зрозуміти позицію Міністерства інформаційної політики. Яке хоче постачати український контент на окуповані території. Навіть зрозуміло, чому вони роблять ставку саме на розважальні програми.
В Україні і на пострадянському просторі телебачення зазвичай — це розвага для бідних. Такий продукт споживається набагато краще, ніж будь-який політичний. Тому і «велика шістка» українських телеканалів — «1+1», ICTV, СТБ, «Новий», «Інтер» та «Україна» — інвестують у розваги. Є шанси, що подібне мовлення споживатиметься в окупованих ОРДЛО та Криму.
Все одно розважальне українського виробництва може просувати українські наративи, а не російські. Зокрема — українську мову.
З іншого боку, мовлення на окуповані території та українське іномовлення — два різні напрямки. Це має бути не історія про «або, або», а про «і, і». Не зрозуміло, навіщо робити один канал за рахунок другого. Україні потрібні обидва. І це засмучує.
Поки важко робити масштабні висновки про нинішню інформполітику держави на прикладі ситуації з UATV. Можливо, йдеться про дефіцит міністерських ресурсів. І вони можуть спрямовувати їх на якийсь один напрямок. Тоді це буде історія про брак коштів, а не якусь свідому політику з представлення України у світі.
