Чого хоче більшість, тому мають коритися всі – новий тренд від Зе-влади
Ще й посилаються на демократію та європейські норми
Новий тренд Зефанів останніх днів такий: «більшість не може помилятися, бо вона більшість; не меншості визначати долю країни; чого хоче більшість, тому і мають коритися всі».
Різні панове у фейсбуку просувають ці тези майже слово в слово, наче одним темником скористались.
Ще й посилаються на демократію та європейські норми.
На це відповім:
1. Розкажіть це тим, хто не пам'ятає, як в СРСР більшість 99,97% щоразу голосувала за «блок комуністів та безпартійних».
2. Якби у 1940 році більшість французів підтримали маршала Петена не просто настроями та голосуванням у Національних зборах, а навіть і загальнонаціональним референдумом, все одно історична правота була б на боці тої меншості, яка не припинила опиратися завойовникам.
Не виключаю, до речі, що цей тренд «непомильної демократичної більшості» справді виходить з якогось залаштункового ідеологічного центру, бо він дуже добре вписується в реальну ідеологічну програму Зевлади.
А ідеологічна програма така:
— більшість українців понад усе хочуть миру та припинення війни;
— більшість українців підтримують ідею «національного примирення», у тому числі — якщо це потрібно для миру — шляхом «порозуміння» з кремлівськими маріонетками в ролі лідерів «бунтівного Донбасу»;
— опирається ж цим планам тільки навіжена радикально-націоналістична (по суті, «фашистська») меншість, яка хоче нав'язати свою волю всій великій миролюбній країні.
Саме таку картинку вже активно створюють різними способами, у тому числі в медіа та в судах («справа Шеремета»).
Наступний крок — якщо дійде до вуличних протестів, штучно радикалізувати ці протести за допомоги «засланих козачків» (наприклад, так, як це на замовлення влади робили у Мінську на Площі Незалежності 19 грудня 2010 року і в Києві на Банковій 1 грудня 2013 року), щоб помірковані злякалися і відійшли подалі, а з тими впертими, хто не відступить, вже розправитися жорстко і під оплески «миролюбної більшості».
Сучасною технічною мовою це називається «маргіналізувати протест, хакнувши протестний дискурс».
Звісно, це не єдиний сценарій розвитку подій в Україні, але спробу реалізувати саме його я вважаю цілком реальною загрозою у році, що настав.
Спостерігаймо.