"Ми точно не будемо прикривати ваш зад..."

А особливо, коли я згадую про те, що він ще й сидить у кріслі верховного головнокомандувача. І зовсім — коли він несе щось пов'язане з військовою політикою і армією.

Ось і зараз, світло очей (точніше, кров з очей) моїх в черговий раз вирішив поставити навколишній світ з ніг на вуха, щоб якось виправдати каламутні потуги власної команди і максимально забризкати інших.

Що цікаво, він вибрав не «внутрішню», а «зовнішню» трибуну — інтерв'ю іноземним важковаговикам Der Spiegel, Le Monde, Time і Gazera Wyborcza.

У цьому інтерв'ю він укотре позначив свою надлюдську людяність «голуба миру» — на противагу кровожерливим яструбам війни. До якої, за його шкалою, належимо і ми з вами.

Цитую: «Я знаю, що є багато гарячих голів, особливо тих, хто проводять мітинги і кажуть: «Давай, підемо битися і відвоюємо все це! Але якою ціною? Я не робитиму цього».

«Я вважаю, що цими людьми керує попередня влада. І, чесно кажучи, мене це дивує. І не лише мене — запитайте політиків за кордоном. Усі дивуються, що таких людей підтримують і підживлюють, кажучи: це наша країна, завтра ми її отримаємо».

«Я не можу відправити їх туди. Як? Скільки з них помре? Сотні тисяч, а потім почнеться тотальна війна, тотальна війна в Україні, а потім і у всій Європі».

Що я можу сказати? Найпрекрасніше те, що в сказаному брехня — все. Від першого до останнього слова. І якщо раніше функція «брехати в очі» делегувалася комусь із оркестру, зараз це робити не соромиться і сам гарант.

Володимире Олександровичу, як же так? За основним фахом ви ніби як фігляр, а не жонглер? Тому ваші спроби брехати цивілізованому світу про людей, які не приймають вашу політику капітулянтства, — виглядають зовсім непереконливо.

«Гарячі голови» — насправді досить врівноважені і холодні. Або ви взагалі не уявляєте, що таке «гарячність» людей подібного плану.

Але вам дуже потрібно виставити нас відмороженими і божевільними. Дуже.

Вам дуже потрібно якомога далі відвести увагу з площини «капітуляція — боротьба за інтереси України» в площину «миротворчість — агресія».

І ви брешете. Тому що від вас ніхто не вимагає негайно кидати війська в бій. Саме тому не вимагають — що саме ці люди йшли в бій раніше, і підуть знову за потреби.

Від вас вимагають припинити дії для «набуття миру за будь-яку ціну», що призведе до однозначної втрати всього того, що ми утримували останні п'ять з гаком років.

Тому що ваша однобічна гра в піддавки з безпринципним монстром Росією може обернутися тільки втратою територій і суверенітету.

Вас марно закликають продовжити боротьбу за інтереси України, не здаючи цих інтересів для отримання миттєвої ілюзії «миру».

І годі кивати на попередню владу, яка, нібито «всім керує».

Досить брехати всім і собі про те, що армія із захопленням та розумінням залишає ключові позиції. Досить брехати, що прифронтове населення не може дочекатися входження в сіру зону.

Досить брехати, що віддаючи, можна вигравати — бо ви дуже хреновий шахіст.

Зрозумійте нарешті, що патріотизм людей, які здобули його власною кров'ю, — не визначається політичними пристрастями.

Якщо ви не бачите того, що об'єднали в цьому питанні проти себе майже всі, навіть політично полярні, патріотичні сили, — мені вас шкода. Досі таке зміг зробити тільки Янукович. Але у вас є шанс перевершити навіть його.

А ваші спроби маніпулювати Європою, не просто безглузді — ганебні.

Прямо зараз ви взялися стверджувати, що ціною здачі інтересів України врятуєте Європу від тотальної війни. Але Європа це вже проходила. Був такий Чемберлен. Але і він не здавав свою країну — спробував розрахуватись чужою.
І знаєте, чим ви відрізняєтеся від «миротворця» Чемберлена, який приніс в Європу II Світову? Він принаймні не виглядав при цьому смішно і жалюгідно.

Ви зробили вже досить, переконуючи своїх прихильників в Україні, що ми — проплачені маргінали, які бажають війни і крові. Зараз ви вирішили переконати в цьому весь світ.

Не повірите, але ми — ті люди, які не пустили війну вглиб нашої землі. І ми — ті люди, які знають, якою ціною дістається кожен метр землі в бою.

Вам би спертися на цю силу.

Але ви явно вибрали інше.

Дуже шкода.

Вас, до речі, даремно лякають, що ми спимо і бачимо, як зробити вам погано. Ні. Це вам лестять. Страху наганяють.

Але коли буде погано, ми точно не будемо прикривати ваш зад.

Як мінімум.

Джерело