Не війська розводять, а «лоха»

Відверто кажучи, це пекучий сором. Уявляю, які відчуття переживали у цей момент українські захисники. Мало того, що вони відступають на власній землі, розуміючи, що незабаром ця «сіра зона» відійде під реальний вплив ворога (бо саме так свого часу було у Грузії), то ще й їх публічно принижують оцим переписуванням зброї. Навіщо це робиться? Думаю, справжня мета — деморалізувати українських військових та патріотичну частину українського суспільства. А ще ця картинка потрібна Зеленському, щоб догодити Путіну, потішити і його самолюбство. Таким чином намагаються створити максимально «сприятливу атмосферу» (цитую міністра МЗС Пристайка) для переговорів у Нормандському форматі.

Наразі відповідного відео, де свої збройні формування відводять у бік Росії проросійські бойовики, немає. Думаю, і не буде. Бо ніхто не збирається їх «відводити», як це, зрештою, вже було у Станиці Луганській, де жодних доказів відходу бойовиків ми не отримали. Крім того, прес-секретар Путіна Пєсков відверто заявив, що «Кремль має певний вплив на бойовиків, але ж республіки Донбасу — самостійні суб’єкти», тому жодних гарантій, що ті будуть виконувати якісь домовленості, Кремль дати не може, бо не є «стороною конфлікту». Ось така гра в одні ворота… І після цього пан Зеленський хоче когось переконати, що він не лох?! Він може сто разів повторювати, що «я не лох», але вірять не словам, а ділам. Те, що нині відбувається, якраз дуже подібне на «розведення лоха» з боку Кремля. Путін не натішиться. Він таки свого домігся — Україна слухняно виконує усі його забаганки.

А «янелох» зі свого боку намагається розвести як лохів українців. З цією метою управління державою переведено у формат перманентного шоу. Це цілком свідома політика — як спосіб відвернути увагу суспільства від головного. Саме як відволікаючий маневр був розіграний перформенс з поліграфом. Як тільки Зеленський заявив про перевірку депутатів на поліграфі, про суть корупційного скандалу говорити перестали (і не почавши), він умить відійшов на другий план, а згодом і зник з інформаційного поля. «Слуги народу» пояснювали необхідність проходження своїх колег на поліграфі тим, аби «зняти напругу в суспільстві, зняти всі питання». І вони свого досягли — питання було знято з порядку денного. І забуто.

Те саме стосується і кіношної поїздки Зеленського на лінію розмежування. Внаслідок хамського спілкування президента з добровольцем усі обговорювали не зміст розмови, а форму. Це той класичний приклад, коли форма підміняє зміст. Безпрограшний варіант, бо для прихильників Зеленського така форма спілкування цілком прийнятна, навіть близька, для них це круто. А опоненти президента, власне, купились на це шоу і акцентували свою увагу лише на формі, забувши про суть і зміст. Тим часом за лаштунками цієї яскравої гри процес відведення військ пішов… І тут же увагу переключили на чергове шоу — вчепилися у Софію Федину. У день початку відведення українських військ депутати від «Слуги народу» влаштували у парламенті бучу — заблокували трибуну Верховної Ради з вимогою покарати депутатку за… державну зраду. «Слуг» обурили висловлювання Федини щодо Зеленського, у яких почули погрози на адресу президента. Щось не пригадую такої ж обурливої реакції «слуг», коли їхній представник, одіозний Дубінський, публічно заявляв, що на форум, який проводила партія Порошенка «Європейська Солідарність», треба «пустити газ».

Так само непоміченим з боку влади залишився скандальний виступ нардепа від «Слуги» Євгена Шевченка на російському пропагандистському «Першому каналі», де той стверджував, що на Донбасі «внутрішній конфлікт», а не війна з Росією, а миру заважають українські націоналісти. Одне слово, підспівував російській пропаганді. Зрештою, не він один. В унісон висловився ще один нардеп від «Слуги», до речі, з Львівщини (!), — Юрій Камельчук. У своєму пості у фейсбуці він написав, що ВСУ і «ЛНР» підтвердили готовність розводити війська. «Обидві сторони запустили сигнальні ракети білого кольору…» — написав нардеп. Таким чином опосередковано визнав існування «другої сторони», тобто як представник влади визнав існування так званої «ЛНР»!

Українська влада зі шкіри пнеться, аби допомогти Росії позбутися західних санкцій. Бо якщо Україна переведе війну з Росією у так званий громадянський конфлікт (а все до цього йде, і пост Камельчука тому підтвердження), то Росія нарешті спокійно «вмиває руки»: ці руки нікого не вбивали. Уся вина за понад п’ять років кровопролиття ляже на саму Україну.

Притомні давно б’ють у набат: повернення окупованих територій Донбасу у тіло України на умовах Кремля, тобто те, на що як загіпнотизований погоджується Зеленський, — це смертельний вирок нашій державі. Саме на зустрічі у Нормандському форматі Україну змусять цей вирок собі підписати. І боюся, у Зеленського рука не здригнеться… «Зв'язати руки» президенту можуть лише масові протести українців!