Вину злочинця повністю доведено. Але його не карають, а вмовляють...

Після 17 липня 2014 року, дня, коли у небі над українським Донбасом російський комплекс “Бук” збив пасажирський “Боїнг-777”, минуло вже п'ять років. На жаль, ініціатори, організатори й безпосередні виконавці того страшного злочину, жертвами якого стали 298 невинних людей, досі не покарані.

Місяць тому Міжнародна спільна слідча група (МССГ) назвала перших чотирьох підозрюваних у справі збитого малайзійського «Боїнга». Один із них — колишній «міністр оборони ДНР», відомий російський терорист Гіркін. Імовірно, він знав про те, що з Росії на окупований Донбас має заїхати «Бук», і що цей комплекс має збити літак. Але який саме? От про це, підозрюю, організатори злочину Гіркіну не розповідали. Тож якщо навіть припустити, що він стане перед судом у цій справі (хоча це вкрай малоймовірно), і захоче, аби скостити собі термін, розповісти правду, про справжню ціль завезеного з Росії «Бука» Гіркін навряд чи щось скаже… А якраз у цьому запитанні й криється уся «сіль» цього злочину.

За версією, яку, судячи з повідомлень у ЗМІ, досі (!) не відкинули слідчі МССГ, екіпаж російського «Бука» мав завдання збити український військовий літак (про планований політ якого начебто одержав інформацію), а пасажирський лайнер знищив помилково. Але, по-перше, 17 липня 2014-го Україна жодних польотів у зоні катастрофи не планувала, тож ніякого українського військового літака там бути не могло — і не було. По-друге, штурмовики й транспортники літають значно нижче, ніж летів пасажирський «Боїнг». Чи міг професійний екіпаж російського «Бука» переплутати «пасажира» з транспортником? У жодному разі. Натомість пальнути замість одного пасажирського лайнера в інший — міг! Саме це, стверджують чимало експертів (зокрема, Костянтин Машовець), тоді й сталося.

Дуже ймовірно, що екіпаж «Бука» мав завдання вийти у район біля одного Першотравневого, а вийшов, оскільки був не місцевий і погано орієнтувався на місцевості, до іншого Першотравневого. Над ним пролітав рейс Амстердам — Куала-Лумпур, його і «вальнули». Над іншим же Першотравневим, у район якого і повинен був, за задумом організаторів цього злочину, вийти «Бук», приблизно в той самий час пролітав рейс Ларнака — Москва. Тож диявольський задум був, очевидно, таким: збити російський літак і звинуватити в цьому Україну. Уламки, за розрахунками ініціаторів злочину, мали впасти на територію, контрольовану українськими військовими… Поки би світова спільнота, розбиралася, що до чого (а Москва своєю дезінформаційною атакою «допомогла» би), Росія одержала би привід для здійснення масштабного військового вторгнення в Україну. Не забуваймо, це було літо 2014 року. Українська армія, практично повністю знищена за часів Януковича, тоді лише збиралася із силами…

«ЄС закликає Росію взяти на себе відповідальність і повністю співпрацювати з проведеним розслідуванням». Ця цитата з декларації Ради Європейського Союзу, ухваленої напередодні п'ятих роковин загибелі рейсу МН17, чудово ілюструє усю абсурдність ситуації. Дивіться: хто злочинець, усім відомо, його вину повністю доведено. Але злочинець уперто каже, що це не він, і що усі докази… ні про що не свідчать. Не докази, мовляв, а просто папірці якісь… І замість того, аби злочинця суворо покарати (якщо наразі не можна посадити на лаву підсудних, то бодай накласти на Росію Путіна дієві, а не умовні санкції), цього злочинця знову лагідно вмовляють…