А скільки ще у Європі таких Штрахе?..

Відеозапис, на якому Штрахе домовляється про фінансову підтримку його партії з “багатою росіянкою”, справив у Австрії ефект бомби, що розірвалася. Водночас нікого в Австрії не дивувало, що після торішньої перемоги на президентських виборах свій перший закордонний візит Путін здійснив саме до “австрійських товаришів”. І що зустрівся тоді у Відні Путін не лише з президентом і канцлером Австрії, а й з віце-канцлером Штрахе.

Скандал, фігурантом якого став австрійський віце-канцлер Гайнц-Крістіан Штрахе, змусив його шефа, канцлера Австрії Себастіана Курца, оголосити про вихід правоцентристської Народної партії з урядової коаліції. За словами глави уряду, ситуація суперечить його баченню політики, а з політичною силою Штрахе, праворадикальною Австрійською партією свободи (АПС), «народники» створили коаліцію лише тому, що альтернатив не мали… Воістину чудесне прозріння!

Ну справді, Курц, коли 2017 року створював коаліцію з АПС, не знав, що її колишній лідер Йорг Гайдер був антисемітом і симпатизував есесівцям (коли АПС 1999-го вперше увійшла до урядової коаліції, Австрії навіть оголосили у ЄС «дипломатичний бойкот»). І про те, що лідер АПС Штрахе у молодості спілкувався з відвертими нацистами, Курц два роки тому також не знав… Альтернатива, до речі, у наймолодшого в Європі глави уряду Курца все-таки була. Народна партія могла створити коаліцію не з АПС, а зі соціал-демократами. Але рейтингових балів це Курцу не додало би (більшість австрійських виборців такої коаліції тоді не хотіла, бо Штрахе й сам Курц залякали їх «навалою іммігрантів»), саме тому останній і обрав політичний союз із «нациком» Штрахе.

Відеозапис, на якому Штрахе домовляється про незаконну фінансову підтримку його партії з «багатою росіянкою», племінницею олігарха з оточення Путіна, справив у Австрії ефект бомби, що розірвалася. «Це ж треба! І хто би міг подумати…». Водночас нікого в альпійській країні чомусь не дивувало, що після минулорічної перемоги на президентських виборах свій перший закордонний візит Путін здійснив саме до «австрійських товаришів». І що зустрівся тоді у Відні Путін не лише з президентом Австрії Александром Ван дер Белленом і канцлером Курцем, а й з віце-канцлером Штрахе. Той напередодні візиту Путіна закликав до скасування санкцій ЄС, запроваджених проти Росії через анексію Криму й агресію на Донбасі… До речі, саме Штрахе запропонував портфель глави МЗС Австрії такій собі Карін Кнайсль. А згодом Путін дорогою до німецького канцлера Ангели Меркель несподівано завітав до тієї фрау Кнайсль на весілля, де хвацько танцював із нареченою…

Як розповіли німецькі видання Suddeutsche Zeitung і Spiegel, у липні 2017 року Штрахе й глава фракції АПС у парламенті Йоганн Гуденус зустрілися на іспанському острові Ібіца з «багатою росіянкою». Австрійським політикам її представили як Альону Макарову, племінницю олігарха з оточення Путіна. Не врахували, що на віллі було повно прихованих камер… Жінка та її компаньйон хотіли, зокрема, придбати половину акцій впливової австрійської газети Kronen-Zeitung. Очевидно, газета мала би після того підтримувати АПС, а ця партія, прийшовши до влади, підтримала би політику Кремля. Наприклад, заблокувала би продовження антиросійських санкцій Євросоюзу… Нагадаємо, кандидат від АПС Норберт Гофер ледь не став президентом Австрії (зовсім трохи програв Ван дер Беллену при переголосуванні).

Найгірше, що таких Штрахе у Європі повно! Практично в кожній країні Європейського Союзу. Хіба раніше не писала преса про кредити на виборчу кампанію, які лідер французького «Національного об'єднання» Марін Ле Пен брала у російських банках? Хіба не повідомили нещодавно італійські ЗМІ про фінансові оборудки, мета яких — таємне фінансування росіянами партії «Ліга»? Її лідер, теперішній віце-прем'єр Італії Маттео Сальвіні, є великим приятелем Путіна. Сальвіні, який де-факто вже керує італійським урядом, дуже хоче стати прем'єр-міністром Італії де-юре. За прогнозами, його «Ліга» здобуде багато голосів на виборах до Європарламенту (23−36 травня 2019 року). І тоді в Італії невдовзі відбудуться позачергові парламентські вибори, які стануть «трампліном» для Сальвіні…

Військове втручання Росії у Сирію (а ще ж і Лівія «у процесі»!) забезпечило стабільний потік іммігрантів-мусульман у Європу. Меркель вирішила, що ЄС зможе «інтегрувати» цих біженців… І припустилася помилки. Тепер цими мігрантами лякають своїх виборців куплені Кремлем європейські політики, головно ультраправі (але не лише вони). Прийшовши до влади, ці політики пропихатимуть російські інтереси… Механізм простий, але ефективний. На жаль.